1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сергій Случ: Сталін так розумів підвищення безпеки СРСР

21 серпня 2009 р.

З якими очікуваннями господарі Кремля підписували пакт Молотова-Ріббентропа? Чи можна вважати, що війна розпочалася за співучасті Радянського союзу? Із цими запитаннями ми звернулися до російського історика Сергія Случа.

https://p.dw.com/p/JELs
В´ячеслав Молотов підписує Договір про ненапад. Кремль, 24 серпня 1939 рокуФото: picture-alliance/ dpa

Deutsche Welle: Пане Случ, чи дав пакт Молотова-Ріббентропа «зелене світло» для нападу на Польщу?

Сергій Случ: Мені невідомі документи, які підтверджували би або спростовували би цю точку зору. Але поставимо питання так: чи напав би Гітлер на Польщу, якби не було цього пакту? Швидше за все – так. Адже пакт потрібен був Гітлеру насамперед для подальших дій, аби забезпечити собі тил для нападу на західні держави. Якщо подивитися на ситуацію наприкінці 1938 року – на початку 1939-го, ми бачимо: Гітлер не збирався вести війну на Сході. Він планував насамперед війну на Заході. Причому, очевидно не 1939 року. Але, аби розпочати війну на Заході, йому треба було забезпечити собі тил на Сході. Восени 1938 року Ріббентроп за дорученням Гітлера передав польському керівництву «пакетні пропозиції», які включали передачу німцям Ґданська, згоду на будівництво екстериторіальних залізничних і автомагістралей та приєднання Польщі до антикомінтернівського пакту. Ці пропозиції мали забезпечити, принаймні, нейтралітет Польщі під час планованої західної кампанії третього рейха. Але, як відомо, польське керівництво не пристало на ці пропозиції».

DW: З якими очікуваннями йшли на підписання пакту господарі Кремля?

Galerie Hitler-Stalin-Pakt
У доброму гуморі: Сталін, німецький посол Шуленбурґ, РіббентропФото: picture-alliance / akg-images

Случ: З точки зору Сталіна, це забезпечувало більшу безпеку Радянського Союзу. У розумінні Сталіна, підвищення безпеки передбачало розширення кордонів на Захід. Сталін особисто писав текст секретного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа, в якому йшлося про приєднання східної Польщі, Латвії, Естонії і Фінляндії. Згідно з підписаним 28 вересня 1939 року протоколом про кордон, Литва була передана в обмін на частину Польщі. Так Сталін розумів підвищення безпеки Радянського союзу».

DW: Наскільки довгостроковим мав бути цей пакт в уявленні підписантів? Вони вірили, що дійсно не нападатимуть один на одного?

Случ Як влучно сказав один німецький історик, це був договір про (ще) ненапад. Насправді, у програмі Гітлера Радянський союз мав стати «вінцем» його завойовницьких кампаній в Європі. Усі твердження радянської історіографії про те, що підписання пакту Молотова-Ріббентропа дозволило відтермінувати війну, є викривленням і фальсифікацією. Підписання цього документу дозволило Гітлеру наблизити дату нападу на Радянський союз.

Galerie Hitler-Stalin-Pakt
Німецько-радянський показ військової техніки. Окупована Польща, осінь 1939 рокуФото: Bundesarchiv/Höllenthal

DW: Як Ви ставитеся до твердження про те, що цей документ був «пактом двох близьких по духу тоталітарних режимів»?

Случ: Режими були різні. Агресивність нацистського режиму була скерована назовні. Жертвами цієї агресії, окрім 18 мільйонів в’язнів нацистських концтаборів, стали також народи багатьох країн Європи. Сталінський режим своїм нелюдським, злочинним характером був скерований усередину. Його жертвами насамперед стало населення СРСР. У цьому і полягає принципова різниця. У мене немає жодних сумнівів у тому, що саме Гітлер несе основну відповідальність за розв’язання Другої світової війни.

DW: Але ж Ви не станете заперечувати, що ця війна практично розпочалася за співучасті Радянського союзу, який підписав пакт з нацистською Німеччиною…

Случ: Так, заперечувати це було би абсолютно недоречно. Адже після укладення пакту про ненапад протягом 1939-1940 років Радянський Союз здійснив цілу низку зовнішньополітичних кроків, які носили явно експансіоністський характер. Вони стали можливими виключно завдяки цій угоді з Німеччиною».

DW: Що Ви думаєте про те, що європейські політики пропонують зробити 23 серпня, день набрання чинності пактом, загальноєвропейським Днем пам’яті жертв тоталітарних режимів?

Galerie Hitler-Stalin-Pakt
Зустріч на Дунаї, 1940 рік.Фото: picture-alliance / akg-images

Случ: Цей день є найбільш символічним свідченням співпраці СРСР і нацистської Німеччини. З цієї точки зору, можливо і так. Але з іншого боку, мільйони людей у Радянському Союзі загинули задовго до цієї дати. В який день вшановувати пам'ять жертв тоталітарних режимів, тут треба шукати спільну мову. Насамперед, це мають робити не політики, а професійні історики. Можливо, дослідники рано чи пізно дійдуть згоди.

DW: Багатьох російських істориків дратують порівняння Гітлера і Сталіна як двох людей, які уособлюють у собі тиранію ХХ-го століття. Вас теж?

Архієпископ Російської православної церкви Іларіон сказав нещодавно в одному з інтерв’ю: «Я вважаю, що Сталін був чудовиськом, духовною потворою, який створив жахливу, антилюдську систему керування країною, побудовану на брехні і терорі. Він розв’язав геноцид проти народу своєї країни і несе особисту відповідальність за смерть мільйонів невинних людей. У цьому сенсі він цілком порівнюваний із Гітлером». Під цими словами я готовий цілком підписатися».

DW: Російські політики останнім часом звинувачують сусідні країни у «перекручуванні історії» і навіть створили комісію, яка має цьому протидіяти. Вас, як історика, не лякають такі кроки влади?

Случ: «Так, я стурбований цим. Гадаю, що єдине, чим може влада допомогти історикам – відкрити архіви. Значна частина російських архівних фондів залишається закритою для дослідження. Оприлюднені документи хоча і дозволяють отримати загальне уявлення про тогочасні події, але досі недоступні свідчення про те, як саме приймалися зовнішньополітичні рішення на найвищому рівні».

DW: Очевидно, що Ваша компромісна позиція щодо тлумачення історичних фактів навколо підписання пакту Молотова-Ріббентропа не відповідає загальним настроям серед російських істориків. Як Ви би схарактеризували «сучасний історичний мейнстрім» у Росії?

Galerie Hitler-Stalin-Pakt
Гітлер прийшов до Сталіна. Французька карикатура, 1939 рікФото: picture-alliance / akg-images

Случ: «В Росії досі чимало істориків-консерваторів. На перший план сьогодні дедалі частіше виходить не знання тих чи інших фактів, а проблема інтерпретації. Нерідко ті, хто намагається об’єктивно аргументувати фактами, натрапляють на осуд. На жаль, треба визнати, що мою позицію щодо деяких ключових моментів не поділяє чимало колег. Насамперед це стосується дати вступу Радянського союзу у Другу світову війну. На жаль, у Росії панує точка зору, що Радянський Союз вступив у Другу світову війну 22 червня 1941 року, коли зазнав нападу з боку фашистської Німеччини. Моя точка зору, яку я обстоюю вже десять років, полягає у тому, що Радянський союз вступив у війну 17 вересня 1939 року, вдавшись до агресивних дій проти Польської держави».

Із Сергієм Случем розмовляв Євген Тейзе.

Редактор: Захар Бутирський