Юрист

Сотні різних консультаційних проектів, представництва десятків західноєвропейських фірм відкрилися в Україні за роки незалежності. Німецький юрист Йоганнес Пост, який нині працює в Києві для відомої адвокатської контори Beiten Burkhardt, приїхав до України ще 1996 року. Тоді з дуже цікавим і новим для нього завданням – керувати представництвом німецької телекомунікаційної компанії Deutsche Telekom. Як і в багатьох інших іноземців, які починають свою діяльність в Україні, в юриста, який народився неподалік від Берліна, перед цим був досвід кількарічної роботи в Москві. А ще до цього він працював в урядових установах західнонімецької столиці Бонна.

Перші враження від України? Тільки позитивні, каже Йоганнес Пост. Німець пригадує, що передусім Київ вразив його своєю європейськістю, яку він не відчував у Москві. «Люди видалися теплішими, привітнішим, більш відкритими й справді південнішими», - каже Йоганнес Пост, наголошуючи, що це не означає, що росіяни йому не імпонували. Просто в Україні все видалося йому вже на початках інакшим. Ці перші враження загалом залишилися незмінними й досі.

Інші рамки й зникаючі традиції

Коли Йоганнес Пост почав працювати в Україні, минуло саме п’ять років її незалежності. Німець каже, що вже тоді чітко відчував практично у всьому, що українці пишаються цим. Звісно, що за два десятиліття незалежності в Україні багато що змінилося, каже Йоганнес Пост. І він був безпосереднім свідком багатьох перетворень. «Передусім ці зміни помітні в повсякденні, воно більш наблизилося до європейських стандартів – з усіма як позитивними, так і негативними моментами», - каже німецький юрист. 

Позитивними йому видаються передусім зміни в містах, реконструкції, які важко не помітити. Водночас Йоганнес Пост зауважує й таке: «Знаєте, коли забрати певні рамкові умови й запропонувати людям нові, то наслідком стає зміна багатьох традицій. У випадку з Україною зникли радянські рамки, з’явилися європейські. І, за моїми спостереженнями, ті компанії й веселі вечірки, що були раніше, вже втратили свій традиційний характер». Йоганнес Пост каже, що вражений тими темпами, з якими в українській столиці відкриваються дедалі нові й нові кафе та ресторани. Цікаво, що більшості з них не бракує відвідувачів, каже німець: «А я себе все запитую, що ж робили всі ці люди після роботи раніше, коли цих сотень барів і кафе не було?»

Ділова Україна й «хитрі українці»

За 15 років діяльності в Україні Йоганнес Пост змінив чотирьох роботодавців. Після представництва Deutsche Telekom  в Україні він очолював Українсько-Європейський дорадчий центр з питань законодавства (UEPLAC), далі працював на німецьке Товариство технічної співпраці (GTZ), а тепер – на Beiten Burkhardt. Йому відверто не хотілося залишати Україну, каже німецький юрист, і щоразу щастило в тому, що знаходилися нові цікаві для нього завдання в Києві.

«Взагалі, якщо говорити про діловий бік справи, то мушу зізнатися, що у мене все складалося дуже добре, дуже позитивно. Коли представляв Deutsche Telekom  в Україні, мав справи переважно з українськими професіоналами, знавцями своєї справи. У нас практично ніколи не виникало проблем у ділових переговорах», - пригадує Йоганнес Пост.

Звісно, як і в будь-якій справі, бували складні моменти. Однак переважно співпраця з українцями організовувалася за принципом «завжди можна знайти вихід». Утім, про одну особливість ділових відносин в Україні німецький юрист усе ж не може не розповісти. «Східне мислення й східний тип поведінки – досить типові українські риси. Це стосується й ділових переговорів, ведення яких де в чому можна порівняти з тими, що є, приміром, у Туреччині», – каже Йоганнес Пост. Він пригадує, що почасти на наступний день переговорів розмови починалися не з того моменту, де закінчилися у переддень, а знову з того, де починалися днем раніше: «Часто-густо ми переглядали знову ті самі пункти, які ніби вже узгодили. Я це узагальнюю для себе під поняттям «хитрі українці», - посміхається Йоганнес Пост й наголошує на тому, що ця хитрість аж ніяк не є негативною рисою, а просто представляє своєрідний стиль ведення розмови, намагання досягти певної вигоди для себе.

Загалом, підсумовуючи свій діловий досвід в Україні, німецький юрист зауважує: «У мене особисто не було негативного досвіду в ділових відносинах з українськими партнерами. Звісно, я не укладав один за одним мільйонні угоди й можу припустити, що інші ділові люди мали й інший досвід роботи в Україні. Але мені пощастило – мої партнери завжди були надійними й дотримувалися своїх обіцянок».

Стара й нова еліта

Розповідаючи про свою діяльність в Україні, Йоганнес Пост часто говорить про те, що йому доводилося мати справу зі «старою елітою» країни. Тобто, уточнює німецький юрист, ідеться про вищі ешелони, про владу старого загартування, старої, ще радянської школи. Пост каже, що за 15 років в Україні став свідком зародження «нової еліти». Передусім керуючи Українсько-Європейським дорадчим центром з питань законодавства (UEPLAC), він мав справу з молодими українцями з чудовою освітою, в яких нібито були всі підстави називатися представниками чи форматорами «нової еліти» України.

Однак під час тіснішої співпраці з такими молодими фахівцями важко було не помітити залишків впливу «старої еліти». «Це й не дивно, адже вони – діти своїх батьків», - каже Йоганнес Пост і висловлює переконання, що пройде ще чималий час, коли в Україні можна буде говорити про справді «нову еліту».

Україну все ще погано знають на Заході

За довгий час своєї роботи в Києві Йоганнес Пост помітив, що німецькі газети нечасто пишуть про Україну. Водночас повідомлення, які з’являються, часто є досить тематично однобічними, каже німецький юрист: «Я не можу стверджувати, що центральні німецькі газети повідомляють про Україну неправильно. Їхні статті переважно виважені, цікаві, ґрунтовні. Але от увагу звертають лише на деякі окремі аспекти, здебільшого саме на проблеми», - ділиться своїми спостереженнями Йоганнес Пост.

Утім, головна проблема того, що про Україну мало знають на Заході, зокрема в Німеччині, полягає, на переконання німецького юриста, в тому, що навіть ці нечасті публікації мало хто читає. «Мені вже набридло чути від своїх знайомих і родичів, освічених людей, професорів питання про те, як там у мене справи в Росії», - обурюється Йоганнес Пост і ділиться історією про те, як відреагував нещодавно на подібне питання давнього приятеля зі студентських часів. «Після моїх 15 років в Україні він вкотре питає мене, як я там поживаю в Росії. У мене не було іншого вибору, як відповісти йому, що є два варіанти: або я тобі зараз добряче дам у пику, або просто розвернуся й піду, бо нема про що більше говорити», - каже Йоганнес Пост. Він каже, що йому вже набридло пояснювати освіченим німцям про те, що Україна – величезна багатомільйонна держава, яка вже два десятиліття є незалежною. І це слід було б уже запам’ятати.

Автор: Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук