Частина 4 - Corpus iurus civilis: «Звід цивільного права» 529 року

527 року візантійський трон зайняв Юстиніан Перший (482-565рр.) Цей імператор мав амбітні плани: він хотів – не більше не менше – відновити Римську імперію в її колишніх кордонах. Імперію, яка сильно постраждала від нашестя германських племен, що населяли Центральну Європу, та гуннів, які просувалися зі сходу.

«Codex Iustiniani» – «Кодекс Юстиніана»

Проте прославився Юстиніан не своїми спробами відновити минулу велич імперії, а тим, що за його розпорядженням були зібрані та систематизовані всі римські закони. По всій країні юристи письмово фіксували чинні закони й через п’ять років було складено «Кодекс Юстиніана», який пізніше стали називати «Зводом цивільного права». Ця збірка законів і стала першим систематичним викладом римського та візантійського права. Проте Юстиніан не вважав роботу завершеною. Він доручив Флавію Трибоніану (помер приблизно в 545 р.), одному з визначних юристів того часу, знайти правознавців, які б змогли прокоментувати зібрані закони.

Обіймаючи посаду квестора, Трибоніан був у Візантії, так би мовити, міністром юстиції. Тому в нього була можливість посприяти прискоренню кодифікації права. Кінцевий варіант «Зводу цивільного права», який набрав силу закону в 534 році, складався з трьох частин: «Кодекс Юстиніана» - власне зібрані закони; «Дигести» - тлумачення законів визначними юристами; «Інституції» («Основи») - підручник права для студентів-юристів. Таким чином, перша спроба систематизації права виявилась успішною.

Юстиніан Перший залишався при владі добрих сорок років. При цьому і в особистому житті, і в політичній діяльності він отримував активну підтримку з боку своєї дружини Феодори Першої (померла в 548 році). Влітку 527 року Юстиніан офіційно надав Феодорі титул «Августа» - «Піднесена». Це вигідно відрізняло її від попередніх імператриць. Сам імператор вважав, що Феодора була послана йому Богом. Вплив Феодори на політику Юстиніана був помітним.

Упередити занепад «четвертої імперії»

Відновлення Римської імперії вважалося Юстиніану не стільки поверненням втрачених територій, скільки відродженням політичного спадку періоду розквіту держави за часів великих імператорів. При цьому Юстиніан покладався на слова з Біблії, які пророкували кінець світу в разі загибелі «четвертої імперії», тобто, як тоді вважалося, Римської імперії. Вже загинули три «царства» , які передували Риму – Вавилон, Персія-Мідія та Древня Греція. Якщо тепер паде Римська імперія, настане кінець світу. Тому Юстиніан робив усе можливе для запобігання такого розвитку подій. Йому вдалося вигнати вандалів з північноафриканського узбережжя, відібрати у вестготів південь Іспанії та в ході жорстоких боїв поступово витіснити остготів з Італії. Тим самим Юстиніану вдалося відновити панування римлян в Середземномор’ї, проте його спроби відродити Римську імперію як єдине ціле провалились. Послідовники Юстиніана зосереджували свої зусилля головним чином на Візантії, яка втрачала свої території. А 29 травня 1453 року, коли турки-османи на чолі з султаном Мехемедом Другим Фитихом (1432-1481) зайняли Константинополь (нинішній Стамбул), Візантія, Східна Римська імперія, остаточно зникла з політичної карти світу.

Corpus iuris civilis – основа європейського права

Довгий час «Звід цивільного права» залишався забутим. І лише на рубежі XIV і XV віків древні тексти були знайдені професорами-юристами Болонського університету. Майже відразу їх інтегрували в сучасне законодавство.

Відтоді «Corpus iuris civilis» залишається принциповою основою правових систем більшості європейських держав. Правова традиція, початок якій заклали у VІ сторіччі, простежується в Загальному земському уложенні, прийнятому в Пруссії 1794 року, у Французькому громадянському кодексі 1804 року і в австрійському Загальному громадянському уложенні 1811 року. В Німеччині принципи «Зводу цивільного права» зберігали своє значення до 1900 року, коли в країні набуло чинності Німецьке громадянське уложення.

Таким чином, «Звід цивільного права», зібраний за розпорядженням Юстиніана в VІ сторіччі, є наглядним прикладом тісного зв’язку античної та сучасної Європи.

Автор: Маттіас фон Гельфельд / Ольга Прокопишина
Редактор: Володимир Медяний