1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європейські ЗМІ про український закон про освіту

Валерій Сааков | Наталія Мехед
27 вересня 2017 р.

Суперечку між Україною та Угорщиною, а також іншими європейськими партнерами не оминули увагою європейські журналісти. DW пропонує огляд коментарів європейської преси.

https://p.dw.com/p/2kmGJ
Themenbild Presseschau
Фото: DW

Про те, що український президент Петро Порошенко ще більше розлютив своїм підписанням нової редакції закону "Про освіту" Угорщину та деякі інші європейські країни, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung:  

"Суперечка України з Угорщиною є результатом зіткнення політичної тупості та націоналістичної демагогії. Якщо її не вирішать, то це може мати наслідки для всієї Європи. Фактично йдеться про одну зі статей нового українського закону "Про освіту", який має посилити роль державної мови. Проте національні меншини вбачають у ній загрозу для їхньої ідентичності. Уряди всіх країн Євросоюзу, які вважають себе представниками нацменшин в Україні, уже звернулися через це зі скаргою до Києва.

Якби йшлося по суті справи, то вирішення суперечки не було б складним, тому що закон закріплює право на викладання рідної мовою. Однак, замість пошуку можливостей для переговорів, президент Петро Порошенко просто підписав цей закон - знаючи, що цим розлютить країни, яких Україна терміново потребує у якості партнерів. Тож Будапешт має достатньо причин ображатися. Але заява з наміром блокувати будь-яке подальше зближення України з ЄС є безвідповідальним нагнітанням напруги. Друг Віктора Орбана Володимир Путін може лише подякувати за це", - коментує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Зовнішньополітичне фіаско

Швейцарське видання Neue Züricher Zeitung зауважує щодо цього закону наступне: "Ці зміни до законодавства обернулися для України зовнішньополітичним фіаско. Так, румунський президент Клаус Йоганніс скасував свій запланований візит (до України. - Ред.), а міністри закордонних справ низки країн-сусідів України звернулися зі скаргами до ОБСЄ та Ради Європи щодо статті 7-ої цього закону, котра, на їхню думку, є дискримінаційною (…)

Зрештою, тут - і це додає суперечці навколо статті 7-ої такої інтриги та гостроти - йдеться насамперед про те, як Україна може розбудувати націю, не заперечуючи свого національного розмаїття, котре склалося історично. (…) Це означає ще й те, що внутрішньополітичні питання можуть швидко призвести до регіональних конфліктів. Закарпатська область України до 1920 року, тобто до часу підписання Тріанонського договору, впродовж тисячі років належала до Угорської монархії. Як наслідок, на сьогодні там проживає близько 150 тисяч угорців, і через це постійно втручається Будапешт (…)

Сама реформа української освіти носить у цілому позитивний характер. Вона - величезний крок вперед для вкрай відсталої та допотопної освітньої системи в Україні, у тому числі завдяки підвищенню зарплат вчителів та збільшенню бюджету. А ще завдяки наданню більшої автономії школам та запровадженню сучасних методик викладання (…)

Водночас, коли в Україні заходить мова про мовне питання в якості питання національної безпеки, то завжди йдеться саме про російську мову. Саме це й є головною метою цього закону, адже з близько 400 тисяч учнів, котрі навчаються у школах недержавною мовою викладання, переважна більшість саме російськомовні. Так само, хоч згідно з новим законом школи отримали дозвіл на викладання деяких дисциплін мовами ЄС, російської мови це правило не стосується. Київ небезпідставно вказує на те, що східний сусід упродовж століть переслідував українську мову (…)

На противагу анексії Криму європейські інституції уможливлюють більше мирне вирішення конфлікту. До того ж Україна, з огляду на критику оголосила готовність, надати статтю 7-му закону на розгляд Ради Європи", - пише Neue Züricher Zeitung.

Багато батьків проти

Ще одне швейцарське видання Berner Zeitung звернуло увагу на інший аспект проблеми: "У Києві вказують на те, що школярі, котрі належать до нацменшин, досі "були в програші", адже, проживаючи у власній країні, отримували "недостатні" для подальшої професійної кар'єри знання української мови. Але новий закон (…) наражається на спротив не лише в країнах, які представляють ці етнічні групи, а й багатьох батьків. Чимало з них розглядають добрі знання румунської чи угорської мови як найважливішу передумову того, щоб їхні діти могли згодом отримати роботу в сусідніх країнах-членах ЄС", - констатує видання.

Чим німецькі школи відрізняються від українських? (31.08.2018)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою