Чи допоможуть зміни до Податкового кодексу пожвавити бізнес

Останньої п'ятниці 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу задля покращення інвестиційного клімату в Україні. За словами Порошенка, документ став наслідком масштабних консультацій з громадськістю та спільної роботи з бізнесовими колами та громадськими активістами. Президент очікує, що зміни до податкового законодавства якісно змінять і податковий та інвестиційний клімат у країні.

Утім, ще на етапі ухвалення закону в парламенті довкола нього виникали скандали. Так, кілька депутатів, у тому числі й із пропрезидентської фракції, заявляли про фальсифікацію голосування за документ у першому читанні, через що рішення парламенту, на їхню думку, було ухвалене із порушенням процедури. Окремі депутати також публічно заявляли про низку негативних моментів, пов'язаних із цим законом. DW з'ясовувала, чи дійсно документ здатен позитивно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

Критика через виключення норм

Найбільше критики у новому законі викликають не ті норми, які в ньому зараз містяться, а те, що було вилучене з документу в процесі ухвалення, розповідає народна депутатка від фракції "Об'єднання "Самопоміч" Вікторія Войціцька. Серед іншого вона згадує пропозицію, яка б дозволяла Державній фіскальній службі (ДФС) відкривати кримінальні справи через ухиляння від сплати податків лише після того, як суд підтвердить законність вимог служби. Войціцька впевнена, що це дозволило б на 85 відсотків зменшити кількість справ, які здебільшого реєструються виключно з метою незаконного тиску на бізнес.

Багато критики викликало також вилучення норми, яка передбачає передачу адміністрування баз даних від ДФС до міністерства фінансів, яку в мінфіні раніше називали однією із ключових антикорупційних ініціатив цього законопроекту. Войціцька впевнена, що через це у ДФС залишиться можливість ручного втручання у бази. Що, своєю чергою, може дозволити маніпулювання цими даними - подібні випадки, за словами депутатки, у 2016-му були неодноразово зафіксовані.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський запевняє, що блокування передачі баз даних мінфіну захистило податкові ями, конвертаційні центри та операції з офшорами і означає мільярдні збитки для держави. Найбільш зацікавленими у такому блокуванні експерт називає представників депутатської групи "Відродження". "Віталій Хомутиннік негласно контролює ДФС, тому він не зацікавлений у зменшенні її повноважень", - зазначає Несходовський.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський не виключає, що рішення не передавати бази даних було ухвалене під тиском тих депутатів, які контролюють корупційні схеми повернення ПДВ. Але він закликає не поспішати із висновками: "МВФ також був проти передачі, тому що не був упевнений, що мінфін здатен зараз ці бази даних кваліфіковано супроводжувати". За словами експерта, було ухвалене компромісне рішення провести аудит баз даних до 1 липня наступного року, що дозволить технічно підготуватися до передачі, яка, на думку Дубровського, все ж має бути проведена.

Позитивні зміни

Попри спірні вилучення із попередніх варіантів законопроекту опитані DW експерти запевняють - ті норми, які потрапили до фінальної версії, є позитивом. Саме так розглядати ухвалені зміни закликає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко. За її словами, під час роботи над документом влада врахувала побажання, спрямовані на суттєве вдосконалення системи адміністрування податків, спрощення податкових процедур для бізнесу та забезпечення рівних конкурентних умов для підприємців.

Серед найбільш важливих змін Володимир Дубровський відзначає зміну системи адміністрування ПДВ, запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків, впорядкування податкових роз'яснень, завдяки якому роз'яснення мінфіну матимуть пріоритет над позицією податківців, що також зменшуватиме зловживання з їхнього боку. Окрім того, експерт вітає ініціативу створення фінансової поліції, яка з'явиться на заміну податковій міліції та економічним підрозділам МВС та СБУ. За словами експерта, реформа передбачає створення нового органу за подобою НАБУ, кадри до якого підбиратимуться наново. 

Вікторія Войціцька попереджає, що про створення фінполіції поки говорити зарано, адже в підписаному президентом документі встановлено, що процедура ліквідації старих органів та заснування нового має бути затверджена окремим законом. Але мінфін, за словами депутатки, досі не вніс відповідного законопроекту до Верховної Ради. Утім, і Войціцька відзначає позитивні моменти цього закону. Так, запровадження єдиного реєстру заяв про бюджетне відшкодування ПДВ робить цю процедуру більш прозорою, а перерозподіл функцій ДФС, який передбачає проведення перевірок на обласному рівні, перетворить районні податкові у сервісні структури, зазначає вона.