Іслам як захист від фінансової кризи
22 лютого 2009 р.
Для європейських банкірів грошові справи без нарахування відсотків - це майже те саме, що футбольна гра без воріт. Утім для ортодоксальних мусульман це – обов'язкова умова, цього вимагає Коран.
«Ті, хто дають гроші під відсотки, ті хто беруть відсотки, а також той, хто засвідчує укладення контракту і той, хто його реєструє, всі вони є грішниками, які горітимуть у пеклі», - пояснює економіст Заїд Ель-Моджадеді.
Однак люди є винахідливими істотами. Тож, навіть правовірні мусульмани можуть купити автомобіль в кредит, але з юридичної точки зору це не буде позикою під відсотки. Різниця в тому, що банк купує машину спочатку для себе, а потім з відповідною націнкою перепродає її клієнту. Той же сплачує доти, доки не виплатить банку ціну автомобіля і вартість націнки. Фактично, це те ж саме, що і купівля в кредит, тільки називається по-іншому.
«На перший погляд, це виглядає як гра слів. Але ісламська економіка виходить з того, що гроші як такі не мають жодної цінності. Це просто інструмент обміну. В цьому сенсі банк має зовсім іншу функцію: він дбає про кругообіг грошей», - відзначає Ель-Моджадеді.
Інакше кажучи, фінансова система, визначена критеріями ісламу, сильніше повязана з реальними економічними процесами. Валютні спекуляції, гра на хедж-фондах, перепродаж боргових зобов’язань, все це релігійні приписи забороняють. Натомість, в немусульманських країнах вже давно стало звичним жити в кредит та перепродавати векселі.
До речі, у християн та іудеїв теж колись було заборонено давати позики під відсотки. Про це свідчать численні цитати зі Старого Заповіту. З плином часу люди пом’якшили заборону, а потім взагалі скасували. У низці ісламських країн сталося те ж саме.
Заборона відсотків – це не єдине обмеження, яке накладає іслам на банківську систему. Також не варто інвестувати в підприємства, які заробляють, продаючи тютюн, алкоголь та зброю.
Наталя Неділько