«Український уряд має продемонструвати більшу відповідальність»

Це вже стало сумною традицією - щороку в Міжнародний день боротьби зі СНІДом експерти констатують надзвичайну серйозність ситуації в Україні, де нараховується 440 тисяч ВІЛ-інфікованих. В Європі епідемія СНІДу є найбільшою саме в Україні. Отже, напрошується висновок про те, що в Україні замало робиться для того, аби зупинити поширення цієї страшної хвороби? З таким запитанням ми звернулися до представника Німецького товариства з технічної співпраці, керівника програм боротьби зі СНІДом в Східній Європі Торстена Бреціна.

Загалом робиться чимало. Але найважливіше, що необхідно зробити зараз, враховуючи діяльність неурядових організацій, міжнародні програми, але також програми української держави, так це посилити координацію проектів. Українському уряду слід продемонструвати більше лідерство, показати, що він відповідає за те, аби зупинити цю епідемію в країні. При цьому ми, тобто – німецька сторона, а саме Німецьке товариство з технічної співпраці, яке працює за дорученням міністерства охорони здоров’я Німеччини, інтенсивно підтримуємо зусилля державних учасників цього процесу. Йдеться про українське міністерство охорони здоров’я, а також про обласне керівництво в чотирьох регіонах України.

У чому саме полягає ця підтримка?

Німецьке товариство з технічної співпраці надає допомогу в двох напрямках. По-перше, це проекти з популяризації превентивних заходів. Ми допомагаємо краще проводити інформаційній кампанії в освітніх закладах, наприклад, у школах. Ми дивимось, як краще зробити так, аби інформація про ефективний захист від СНІДу була почута людьми, щоб люди знали, як краще себе захистити. По-друге, ми підтримуємо координацію проектів державних та недержавних структур як на національному, так і на обласному рівнях.

Чи не могли б ви назвати кілька прикладів?

Ми допомагаємо розробити стратегію і програми, наприклад, для областей. Це звучить дуже теоретично, але це конкретна справа. Йдеться про те, аби подивитися, де саме треба докласти зусилля в тому чи іншому регіоні, як виглядає там епідемія і як на неї слід реагувати. Як наслідок, наприклад, у Чернівецькій області ми підтримуємо розробку і втілення превентивних програм для наркоманів, особливо для жінок, які вживають наркотики. Ми бачимо, що дедалі більше жінок починають вживати наркотики. Це один з прикладів. Інший приклад – київський Центр підвищення кваліфікації лікарів та медичного персоналу, які працюють з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

Ви згадали про інформаційну кампанію в школах. В чому вона полягає?

З одного боку, це інтеграція теми СНІД у навчальні плани. Разом з міністерством освіти ми розробляємо програми ефективного поширення інформації про те, як молоді краще захищатися від СНІДу. Ми порушуємо теми, як сексу, так і вживання наркотиків. Крім того, це проведення інтерактивних виставок, коли вже не вчителі, а молоді модератори ведуть дискусію зі школярами на тему захисту від СНІДу, як про це говорити з іншими. Вони порушують також питання толерантності відносно ВІЛ-інфікованих. Такі заходи відбуваються в непримушеній атмосфері і спонукають школярів отримати подальшу інформацію.

Пане Бреціна, ваше враження, на скільки відкрито ставиться сьогодні українське суспільство до теми СНІДу?

В Україні, на мою думку, відкритість суспільства до теми СНІДу є ще відносно обмеженою, хоча про хворобу говорять вже більше. Водночас існує небезпека, що з цією темою пов’язують передусім ті групи людей, які перебувають на краю суспільства, і багато хто вважає, що це його не стосується. На мою думку, це велика проблема. Суспільна дискусія повинна стати більш відкритою. Говорити треба про наркоманію, про превентивні заходи під час сексу. Зараз ми спостерігаємо перекидання СНІДу з кіл наркоманів та інших специфічних груп на загальні прошарки населення. Кількість передачі ВІЛ-інфекції сексуальним шляхом зростає. Тут треба провести ще велику роз’яснювальну роботу, аби про тему СНІДу, про толерантність почали говорити в Україні більш відкрито й більш позитивно.

Пане Бреціна, дякуємо за розмову. Інтерв'ю провів Володимир Медяний.