1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Летовище-привид

Каріна Оганесян, Донецьк11 березня 2013 р.

Реконструкція донецького аеропорту коштувала сім мільярдів гривень. Міністр інфраструктури обіцяв зробити летовище "одним з найбільших в СНД". Але поки прогнози Бориса Колесникова далекі від реальності.

https://p.dw.com/p/17ufR
Фото: Altkom

Людним місцем донецький аеропорт не назвеш. За день звідси вилітає півтора-два десятки рейсів – переважно до Києва, Москви або курортних міст Єгипту чи Туреччини. За місяць тут стане ще тихіше. Про наміри припинити рейси з Донецька до Варшави та Праги заявили польська авіакомпанія LOT та чеська Czech Airlines. Рейси визнані збитковими з негативним прогнозом. У прес - службі Донецького аеропорту ситуацію пояснюють загальними процесами скасувань нерентабельних рейсів в авіакомпаніях. Адже, зауважують у прес-службі, під скорочення потрапили не тільки Донецьк, а й інші напрямки, зокрема й до Парижу. Натомість речник летовища Дмитро Косінов у розмові з кореспондентом Deutsche Welle вказав на позитивну статистику: зокрема у лютому було перевезено понад 62 тисяч пасажирів, а це на 18,5 відсотків більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Сім мільярдів гривень заради…

Реконструкція донецького аеропорту, згідно остаточною версією Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні "Євро-2012" коштувала платникам податків майже сім мільярдів гривень. Урядовці запевняли, що вкладені кошти принесуть неабияку віддачу. "Усі прогнози свідчать, що за сім років Донецьк прийде до п'яти мільйонів пасажирів і стане одним із найбільших аеропортів європейської частини СНД", - обіцяв у жовтні минулого року віце-прем'єр, міністр інфраструктури Борис Колесніков. Утім, сміливі прогнози урядовця далекі від реальності, констатують експерти. Навіть якщо позитивна динаміка завантаженості аеропорту збережеться попри скасування низки рейсів до країн ЄС, фахівці сумніваються, що аеропорту вдасться перевершити показники минулого року. Торік, включно з гостями "Євро-2012", донецьке летовище обслужило лише близько мільйона пасажирів.

"Досі ми не знаходимо зрозумілої відповіді, навіщо європейцям масово літати у Донецьк", - констатує у коментарі Deutsche Welle голова всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. За словами Кендюхова іноземці, які цікавляться туристичною Україною, безперечно, віддають перевагу Києву. Крім того, і потенційний інвестор досі не може знайти переваги, які змусили би його летіти в Донецьк. Інвестиційна привабливість не лише Донецька, а й всієї України не така висока, щоб забезпечувати масові потоки іноземних бізнесменів, зазначає економіст. Олександр Кендюхов вважає, що нинішня географія авіаперевезень, які здійснюються з Донецька, відповідає платоспроможному попиту і збільшуватися не буде. "Звісно, якщо є вибір між Арабськими Еміратами та Чехією чи Польщею, то заможний донеччанин полетить в Емірати. А ті люди, які в плані туризму орієнтовані на Європу, менш платоспроможні. І обирають, безумовно, автобусні тури, які суттєво дешевше", - зауважує Кендюхов.

Аеропорт вийшов у декілька разів дорожчим, ніж спершу прогнозував уряд. Будувала донецька компанія "Альтком"
Аеропорт вийшов у декілька разів дорожчим, ніж спершу прогнозував уряд. Будувала донецька компанія "Альтком"Фото: Altkom

Утримувати дорого

Донецький аеропорт за день обслуговує стільки пасажирів, скільки міг би обслужити за 1-2 години, зазначив в коментарі Deutsche Welle редактор сайту avianews.com Олександр Мироненко. Після "Євро-2012" залишилася добра інфраструктура, яка незатребувана, але яку потрібно утримувати – прибирати, опалювати, освітлювати. За словами експерта, виходить замкнене коло: щоб залучати авіакомпанії, потрібно знизити збори. А якщо знизити збори, то отриманих коштів може не вистачати на покриття поточних витрат. "Напередодні "Євро-2012" держава за величезні кошти побудувала нові злітні смуги та термінали. Та чи був сенс у таких інвестиціях для прийому декількох десятків літаків під час футбольної першості? Замість того, щоб побудувати невеликі термінали згідно з потребами ринку, створені об’єкти, які навіть і через десять років навряд чи будуть заповнені", -  вважає Мироненко.

Із "хабом" не складається

Під час будівництва лонецького аеропорту йшлося про наміри зробити з нього транзитний "хаб" з Європи в Азію (транспортний вузол для стикування рейсів). Утім, ситуація не виправдовує навіть найскромніших сподівань, зазначають експерти. "Для того, щоб залучити іноземні авіакомпанії, потрібно запропонувати їм умови кращі, ніж у конкурентів - якісь пільги та преференції. На жаль, політичної волі в цьому сенсі не прослідковується. І відхід двох європейських компаній це підтверджує", - сказав у коментарі Deutsche Welle голова Донецького осередку громадської організації "Українська асоціація Європейських студій" Ігор Тодоров. Він зазначає, що не один рік існує проблема допуску на внутрішній ринок дешевих іноземних авіакомпаній – лоу-костів.

"У вітчизняних авіаперевізників існує бажання монополізувати прибутки. І це прояв загального настрою вітчизняного бізнесу – отримати все і негайно, і немає бачення перспективи", - каже Тодоров. На його думку, це парадоксальна ситуація, коли створено новий сучасний міжнародний аеропорт, але через відсутність бачення перспектив цього бізнесу, він може прийти в занепад. "Держава мала би проявити політичну волю та запропонувати якісь пільги, аби повернути європейських перевізників. Якщо ці йдуть, то це знак для інших, і можна казати гарантовано, що і нові не прийдуть", - вважає Тодоров.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою