Азербайджан мріяв про перемогу на «Євробаченні» і переміг

Дует з Азербайджану Ell/Nikki (Ельдар Гасимов і Нігяр Джамал) став переможцем «Євробачення» у Дюссельдорфі. За задумом організаторів із Європейського мовного союзу, нова система оголошення підсумків конкурсу мала до кінця підтримувати інтерес до довгої, але місцями досить цікавої процедури оголошення результатів у кожній країні.

Ця система, в принципі, спрацювала, якщо не рахувати одного промаху. Росія, який випав шанс першій оголосити, кому вона віддала найвищий бал, вустами Діми Білана назвала переможця – Азербайджан. «Требу дуже вірити, й мрія обов’язково здійсниться», - заявив журналістам на прес-конференції після фіналу Ельдар Гасимов, чоловіча половина дуету.

Передчасні фаворити

Азербайджан у числі останніх представив свою пісню для «Євробачення-2011» і відразу став фаворитом букмекерів. Упродовж конкурсу дует Ell/Nikki називали одним із претендентів на перемогу. Але ажіотаж, що здійняли навколо себе в Дюссельдорфі близнюки Jedward з Ірландії, крики фанаток британської групи Blue і шведського хлопця Еріка Сааде, а також харизматична Каті Вольф з Угорщини змішали журналістам усі пріоритети.

Саме цих виконавців із захватом приймала публіка в залі та журналісти в прес-центрі. Однак лише Швеція та Ірландія потрапили в першу десятку, посівши 3 та 8 місце відповідно. Німеччина виконала мінімальне завдання своєї учасниці Лєни Маєр-Ландрут, а саме – місце в топ-10.

Лідери та аутсайдери

Друге місце Італії хоч і виправдане, але його можна вважати своєрідною премією за повернення на «Євробачення» після 14-річної перерви. До того ж, переможця останнього пісенного конкурсу в Сан-Ремо Рафаеля Гуалацці навряд чи варто було списувати з рахунку. Хоча його номер, так само як і українки Міки Ньютон, краще дивитися і слухати на екрані телевізора, ніж у величезному залі. Не останню роль у вдалому виступі України (4 місце) зіграла художниця Ксенія Симонова з її піщаними композиціям на склі.

П’яте місце Данії – данина красивій композиції в стилі м’якого року та мелодії, що легко запам’ятовується. Під неї публіка в залі встала вже при перших акордах й сідала назад на свої місця наприкінці другої хвилини.

Шосте місце Боснії та Герцеговини, схоже, стало тим мостом, що з’єднав покоління, що починає свій день із записів у Twitter, та тими, хто ще пам’ятає «Євробачення» на чорно-білих екранах ТБ.

Вони такі різні

А ось потрапляння в першу десятку Греції (7 місце) та Грузії (9 місце) пояснити складно. Незважаючи на різницю в стилі, композиції цих країн мають однакову драматургію: мелодійна частина міняється на речитатив, а то й досить агресивний з точки зору музики приспів, як у грузинської групи Eldrine.

Провальними можна вважати 15 місце Франції, яку представляв тенор Аморі Вассілі, та 16 місце Росії з Олексієм Воробйовим. Делегації обох країн не приховували в Дюссельдорфі своїх амбіцій стати лідерами пісенного конкурсу.

Але ще більшим розчаруванням стало 11 місце для британського гурту Blue та британської мовної корпорації Бі-бі-сі, що відправила його до Німеччини. Перша хотіла з тріумфом повернутися на сцену, а відповідальна за проведення в Сполученому королівстві конкурсу «Євробачення» телекомпанія розраховувала довести: вона, як і німецька ARD, здатна всерйоз узятися за справу, щоб виграти.

Зал дюссельдорфської арени більш захоплено, ніж Blue, приймав лише Лєну. Назва пісні I can дуже нагадує передвиборне гасло кандидата в президенти США Барака Обами („Yes, we can!“). Але, схоже, що популярність Blue, як і нинішнього глави адміністрації Білого дому, залишилася в минулому.

Казка про Попелюшку

Усі ці аргументи правильні за умов чесного голосування. Однак журналісти, намагаючись пояснити причину успіху дуету Ell/Nikki, згадували про запаси нафти на Каспії та гроші в уряду Баку. Мовляв, Європейський мовний союз дуже хотів провести наступний конкурс на високому рівні, а Азербайджан дуже хотів перемогти.

Журналісти говорили, що Running Scared – звичайна поп-композиція, що мало чим відрізняється від тих, яку крутять на радіо у Європі.

Про неї навряд чи згадуватимуть так, як про Waterloo гурту Abba. Але це не має значення. Головне, що будь-яка азербайджанська домогосподарка, якою донедавна була Нігяр Джамал, що живе під Лондоном, має двох дітей і зовнішність Дженніфер Лопес, може стати переможницею «Євробачення».

Автор: Андрій Бреннер / Роман Гончаренко
Редактор: Наталя Неділько