Академічна немобільність
3 червня 2007 р.
Реклама
Академічна мобільність є невід’ємною складовою Болонського процесу, до якого нещодавно приєдналася й Україна. Однак неузгодженість навчальних програм в українській системі освіти, як стверджують експерти, поки що не завжди дозволяє студентам стажуватися без відриву від основного навчання навіть в українських університетах, а що й говорити про європейські. До всього цього додаються ще й фінансові проблеми. Говорить заступниця голови наукового товариства студентів та аспірантів Київського політехнічного інституту Катерина Переверза:
«Наші студенти якщо й мають можливість поїхати, то це коштує великих грошей. А ще важко отримати візу. Ні законодавчої, ні іншої не має підтримки. Студенти їдуть навчатися, то для нього такі вимоги, як до заробітчан. Тобто вимоги по повній програмі і навіть ще гірші. Хоча це має бути навпаки – мають бути якісь скидки, оскільки це добре. Це ж має підтримуватися».
Катерина розповідає, що попри всі проблеми українські студенти хочуть бути академічно мобільними, але існує брак інформації про те, які європейські вузи приймають закордонних студентів на стажування та як це реально можна зробити. Тут люб’язно надають свою допомогу приватні фірми, знову ж таки за великі гроші.
«Академічна мобільність зараз у нас комерціалізована. Є компанії, які нададуть вам інформацію, з яким вузом у вас узгоджена програма, що вам підходить. І все це за гроші, хоча насправді це має робитися у вузі безкоштовно. Кожен студент повинен мати змогу поїхати навчатися, а не платити тисячі доларів тільки за консультацію».
Аби про це більше знали українські студенти наукове товариство студентів та аспірантів КПІ вирішило щорічно в Україні проводити форум академічної мобільності, де про свої можливості щодо обміну студентів інформуватимуть як українські, так і європейські вузи. Перший досвід такої роботи членів товариства вже є. Цього року вони організували такий форум. Там можна було дізнатися про стажування в університетах Німеччини, Франції, Великобританії, Фінляндії. Київські студенти почерпнули звідти багато інформації:
«Тут всі готові піти на зустріч. І доволі багато програм, які підходять студентам. І тим більше дають стипендію, тому що не завжди фінансово можна дозволити собі навчання за кордоном».
«Зацікавило продовжити навчання за кордоном. Навчався тільки тут, але я думаю, що корисно буде і там повчитися. Інтернет доступний, та буде корисніше проводити такі форуми».
Проблема академічної мобільності в Україні лежить в площині вирішення Міністерства освіти і науки, вважають студенти, а от лобіювати це питання на вищому рівні мають студентські ради з залученням міжнародних молодіжних організацій. Як зауважують представники наукового товариства студентів й аспірантів Київського політехнічного інституту, для цього вже зараз кожен український вуз має налагоджувати чи інтенсифікувати контакти з європейськими вузами.
Лілія Гришко
«Наші студенти якщо й мають можливість поїхати, то це коштує великих грошей. А ще важко отримати візу. Ні законодавчої, ні іншої не має підтримки. Студенти їдуть навчатися, то для нього такі вимоги, як до заробітчан. Тобто вимоги по повній програмі і навіть ще гірші. Хоча це має бути навпаки – мають бути якісь скидки, оскільки це добре. Це ж має підтримуватися».
Катерина розповідає, що попри всі проблеми українські студенти хочуть бути академічно мобільними, але існує брак інформації про те, які європейські вузи приймають закордонних студентів на стажування та як це реально можна зробити. Тут люб’язно надають свою допомогу приватні фірми, знову ж таки за великі гроші.
«Академічна мобільність зараз у нас комерціалізована. Є компанії, які нададуть вам інформацію, з яким вузом у вас узгоджена програма, що вам підходить. І все це за гроші, хоча насправді це має робитися у вузі безкоштовно. Кожен студент повинен мати змогу поїхати навчатися, а не платити тисячі доларів тільки за консультацію».
Аби про це більше знали українські студенти наукове товариство студентів та аспірантів КПІ вирішило щорічно в Україні проводити форум академічної мобільності, де про свої можливості щодо обміну студентів інформуватимуть як українські, так і європейські вузи. Перший досвід такої роботи членів товариства вже є. Цього року вони організували такий форум. Там можна було дізнатися про стажування в університетах Німеччини, Франції, Великобританії, Фінляндії. Київські студенти почерпнули звідти багато інформації:
«Тут всі готові піти на зустріч. І доволі багато програм, які підходять студентам. І тим більше дають стипендію, тому що не завжди фінансово можна дозволити собі навчання за кордоном».
«Зацікавило продовжити навчання за кордоном. Навчався тільки тут, але я думаю, що корисно буде і там повчитися. Інтернет доступний, та буде корисніше проводити такі форуми».
Проблема академічної мобільності в Україні лежить в площині вирішення Міністерства освіти і науки, вважають студенти, а от лобіювати це питання на вищому рівні мають студентські ради з залученням міжнародних молодіжних організацій. Як зауважують представники наукового товариства студентів й аспірантів Київського політехнічного інституту, для цього вже зараз кожен український вуз має налагоджувати чи інтенсифікувати контакти з європейськими вузами.
Лілія Гришко
Реклама