Анкета: архітектор Йоганна Шпалінк-Сіверс

Ім’я та прізвище: Йоганна Шпалінк-Сіверс

Вік:

56 років

Місце народження:

Олденбург, Нижня Саксонія

Сімейний стан:

заміжня, четверо дітей

Професія:

Садово-парковий архітектор

Освіта:

вища, диплом архітектора

Як починається мій день?

Ми з чоловіком разом п’ємо чай у ліжку та читаємо газету. Потім спокійно снідаємо разом з нашим сином. Коли в мене є час, я люблю ходити з чоловіком на прогулянку перед роботою.

Що для мене типово німецьке?

Пунктуальність, надійність, порядок, а також певна відсутність гумору.

Що типово для мене?

Я намагаюся прямо іти по життю і не згибатися. Я люблю свою родину, мою професію, люблю сміятися і роблю це голосно…

Моя найсильніша риса?

Я сама визначаю свою долю.

Моя найбільша слабкість?

Я занадто добродушна для цього світу.

Що я люблю найбільше робити у вільний час?

Я люблю бувати вдома, прибираю в кімнатах, готую, фотографую, іду на прогулянку, катаюся на велосипеді, плаваю, читаю, пишу електронні чи традиційні листи, співаю в хорі, опікуюся нашим маленьким садком та квітами в горщиках, зустрічаюся з друзями чи сусідами.

Моя улюблена страва?

Весільний суп. Спочатку вариться бульон з курятини, в який додається зелень, сіль та перець. Через 2,5 години курей вийняти, а суп процідити через дурхшлаг. У нього додаються маленькі м’ясні галушки зі свинячого фаршу, потім яйце з молоком і сіллю, а також горох. Останніми йдуть порізана петрушка, сірий хліб - і готово!

Яку музику я слухаю?

Джанмарія Теста, Барбара Стрейзанд, Нора Джонс і Бах, класична музика.

Для чого мені хотілося б мати більше часу?

Для всього, особливо для мого чоловіка, моїх онуків, подорожей. І я б з задоволенням навчилася малювати аквареллю. А ще хотілося б мати більше часу для читання.

Коли я думаю про майбутнє, то…?

Мені трохи страшно, що з кимось із моєї родини може щось трапитися. Але зрештою я від природи оптимістка…

Моє життєве гасло…?

У мене їх два: «Життя прекрасне, але дороге. Може бути й дешевшим, але тоді не таке прекрасне» (звучить дещо по-декадентськи, але я успадкувала його від мами, думаю, це його виправдовує). Друге гасло: «До зірок треба тягтися – самі вони в руки не падають». Це не лише моє гасло, це також мій життєвий досвід.