1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Академічні свободи у Туреччині під загрозою?

Анна Лекас Міллер, Дмитро Губенко18 січня 2016 р.

15 січня в Туреччині заарештували 27 викладачів, які закликали уряд розпочати переговори з "Робітничою партією Курдистану". В університетах країни побоюються обмеження інтелектуальної свободи.

https://p.dw.com/p/1HfHt
Університет Мармара у Стамбулі
Університет Мармара у СтамбуліФото: picture-alliance/Rainer Hackenberg

"До минулого вівторка ми особливо не турбувалися", - зізнається позаштатний викладач одного зі стамбульських університетів, який побажав залишитися анонімним. Він є одним із 1128 підписантів петиції "Ми не будемо співучасниками цього злочину", яка засуджує насильство, що триває на південному сході Туреччини, та закликає турецький уряд повернутися до мирних переговорів із забороненою у країні "Робітничою партією Курдистану" (PKK).

Спочатку викладач думав, що це звичайна петиція - одна з кількох, які він підписує щотижня. Але її потенційні наслідки стали очевидними, коли вранці 15 січня у Туреччині заарештували 27 викладачів. Також було розпочато розслідування щодо політичної діяльності кількох університетських працівників (співрозмовник DW належить до їх числа). "Тепер ми турбуємося про наші особисті життя. Що станеться, якщо нас заарештують? Що станеться з нашими родинами, нашими близькими? Нашими майбутнім?" - каже викладач.

Багатьох заарештованих та тих, проти кого розпочали розслідування, звинувачують в образі турецької нації та популяризації терористичної пропаганди. Якщо вони постануть перед судом та будуть визнані винними, їм можуть загрожувати тюремні строки до п’яти років.

Критика петиції

Кілька провідних політиків - включно із прем'єр-міністром країни Ахметом Давутоглу - піддали петицію критиці за її начебто провокаційні формулювання та однобічність. На їхню думку, у петиції проігноровано цивільні жертви терористичних актів PKK. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав, що викладачі мають "рити шанці та йти у гори", якщо не бажають вести політичні перемовини у парламенті.

Підписанти, однак, вважають, що вони мають звертатися саме до турецького уряду, а не до PKK, адже петицію створили переважно турки. "Чому я маю підписувати петицію, яка звертається до PKK? Вони не є організацією, з якою я маю говорити, - переконаний викладач. - Я громадянин Туреччини і саме тому намагаюся говорити з державою".

Багато хто в Туреччині занепокоєний тим, що насильство може поширитися з південного сходу країни на великі міста на заході, як-от Стамбул. "Мене турбує, що це буде терористична війна. Мене турбує, що насильство прийде у великі міста на заході. Я побоююся, що будуть атаки на станції метро та пороми", - каже викладач. Поки що насильство обмежується південним сходом країни, але торік PKK організовувала терористичні акти і в містах заходу. "Я щодня їжджу в метро, щодня використовую пороми. Саме тому я - за повернення до переговорів", - пояснює співрозмовник DW.

Нова хвиля протистояння турецької армії з PKK призвела до десятків цивільних жертв
Нова хвиля протистояння турецької армії з PKK призвела до десятків цивільних жертвФото: picture-alliance/AA/A. Aslan

Зміна політики, зміна риторики

"Уряд Ердогана два з половиною роки вів переговори з ув'язненим лідером PKK Абдуллою Оджаланом, - каже доцент стамбульського Університету Мармара Бехлуль Озджан. - Це була прогресивна спроба вирішити курдське питання, і багато інтелектуалів підтримали її".

Однак улітку 2015 року ці переговори були припинені, через що регіон занурився у збройний конфлікт, результатом якого стали десятки цивільних жертв з обох сторін. Через напружену політичну атмосферу стало важче говорити вільно про курдську проблему, яка вже й до того була болючою, адже конфлікт триває з перервами вже майже три десятиріччя.

"Коли я пишу і говорю публічно (про курдське питання. - Ред.), я думаю не двічі, а три, чотири чи п'ять разів, - каже Озджан. - У Туреччині немає вільної атмосфери, щоб академічно обговорювати це питання".

Майбутнє академічних свобод у Туреччині

Тиск уряду на університети - а арешти є лише найсвіжішим його прикладом - змушують багатьох працівників університетського середовища задумуватися про своє майбутнє.

Рада вищої освіти Туреччини вважає, що політична діяльність у вищих навчальних закладах заборонена. Чимало університетів були звинувачені в тому, що вони активно вели нагляд та документували політичну діяльність студентів, а також класифікували кандидатів на викладацькі посади за неакадемічними критеріями. Університети зобов'язані розпочинати розслідування щодо викладачів, на яких надійшли скарги політичного характеру.

"Зважаючи на ті питання, які я досліджую та про які говорю, шансів на академічне майбутнє в державному університеті у мене, судячи з усього, буде все менше", - підсумовує викладач, проти якого ведеться розслідування.

Туреччина: критикуєш владу - сідаєш за ґрати

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою