1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Банк розвитку для дітей у Нью-Делі допомагає дітям вулиці

30 червня 2008 р.
https://p.dw.com/p/EThJ

Щовечора діти вулиці у Нью-Делі приносять гроші до спеціального дитячого банку. Іноді це лишень декілька рупій, які вдалося здобути жебрацтвом, іноді – декілька сотень, зароблених якоюсь працею. Проект, який втілює в життя гуманітарна організація Misereor Deutschland допомагає безпритульним дітям вирватися з лабет бідності та дає змогу знову відвідувати школу.

Міський квартал поблизу вокзалу – старий центр індійської столиці. Неймовірна мішанина з людей, автомобілів, коней, рікш та мотоциклів. Серед цього усього багато жебраків і вуличних торгівців. З-поміж них багато дітей.

У дворі за двома магазинами видніються двері. Над ними світло-блакитна вивіска: «Банк розвитку для дітей». У просторому приміщенні два десятки юнаків сидять перед екраном і дивляться пригодницький фільм, знятий у Болівуді. Більшість з них - це діти вулиці, - пояснює соціальний працівник Себастьян Метью.

«Майже всі, хто тут є, свого часу втекли з дому через бідність або через жорстоке поводження. У них немає нікого, хто б за ними доглядав, живуть самі на вулиці. Вони можуть зазнати насильства, їх можуть викрасти».

Одного з хлопців звати Вішал. Він прибув до Нью-Делі з бідної провінції на сході Індії. 14-річний підліток заробляє на життя збиранням ганчір’я.

«Друзі розповіли мені про цей банк. Тут мої гроші у безпеці, тут я можу їх зберігати»

Вішал планує зняти зі свого рахунку 50 рупій, у перерахунку це приблизно 80 центів- Він хоче купити собі одяг.

Утім, цей банк – не лише місце, де дітлахи можуть зберігати свої гроші, які на вулиці, у них швидше за все би вкрали. Це - товариство. Усі діти, які відкрили тут свій рахунок, можуть вирішувати, хто буде відповідальним за касу, кому зі своїх товаришів надати кредит і наскільки високими мають бути відсотки за внесками. Підлітки, яким уже виповнилося 15 років, можуть брати у цій установі кредит для того, щоб продовжити навчання у школі. Або навіть відкрити якусь маленьку власну справу. Соціальні працівники в таких випадках надають дітям консультації.