WLAN для надзвичайних ситуацій

У надзвичайних ситуаціях рятувальники, правоохоронці та пересічні громадяни більш ніж будь-коли прив'язані до комунікаційних мереж, зокрема, мобільних. Аде у кризові часи вони часто не функціонують. Навіть ті мережі мобільного зв'язку, які «виживуть» в умовах природних катастроф чи тяжких техногенних аварій, вийдуть з ладу, коли багато людей почнуть одночасно намагатися зателефонувати в рятівні служби або своїм близьким.

Що робити в такій ситуації? Над цим замислилися науковці Технічного університету в Дармштадті. Вони дослідили можливість створення такої кризової комунікаційної мережі, яка в разі стихійного чи техногенного лиха автоматично перемикалася б на приватні WLAN-роутери. (WLAN - англійська абревіатура, що розшифровується як бездротова локальна мережа. Роутер - маршрутизатор, що використовується для поєднання мереж).

«Це може допомогти рятувальникам у зонах катастроф тримати тісний контакт із населенням та центральним координаційним штабом, навіть якщо мережі мобільного зв'язку пошкоджені», - каже один з учених Каміль Паніцек. Результати дослідження, проведеного німецькими науковцями, оприлюднило видання International Journal of Mobile Network Dуsigne and Innovation.

Надія у часи кризи

Інтернет-маршрутизатори (роутери) нині доступні в багатьох країнах у достатній кількості. Тож, як переконаний Каміль Паніцек, у випадку кризової ситуації рятувальники могли б скористатися бездротовими мережами приватних користувачів. Аби випробувати свою теорію, Паніцек та його колеги «прочесали» в Дармштадті територію площею у половину квадратного кілометра в пошуках WLAN-сигналів. За допомогою андроїдного смартфону вони нарахували 1971 таких бездротових локальних мереж.

«Серед знайдених роутерів 212 мали відкритий доступ», - сказав Паніцек в інтерв'ю Deutsche Welle. Тобто в центрі міста їх було достатньо, аби утворити мережу, паралельну до громадської телефонної системи. Єдина передумова: роутери повинні перебувати на відстані не більше 30 метрів один від одного й мати достатньо сильний сигнал.

На добровільних засадах

«Це дало б можливість рятувальникам за допомогою смартфону або планшетника під'єднатися до такої мережі, аби налагодити комунікацію з кризовим штабом та зі своїми колегами», - пояснює Паніцек. Науковець запевняє, що така система не порушуватиме приватної сфери користувачів та не блокуватиме їхнього доступу до мережі. Більшість таких приватних бездротових мереж, за його словами, вже нині мають «гостьову» функцію, яка дозволяє іншим відвідувачам користуватися тим чи іншим роутером.

Прибічники цих ідей вважають набагато доцільнішим використовувати вже наявну мережеву інфраструктуру, аніж створювати за великі гроші цілком нову. Для того, щоб ця модель функціонувала, користувачі мають добровільно повідомити свої паролі, а їм гарантуватимуть приватність і користування їхніми бездротовими мережами лише у кризових ситуаціях.