1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Безчинства як елемент політичного тиску

1 квітня 2007 р.

Все почалася зі звичайного квитка на метро. Точніше з його відсутності. 33річний темношкірий чоловік, перестрибнувши через турнікет на станції Гар дю Нор (Північний вокзал) у Парижі, просувався у напрямку потягів. Та дорогу йому перегородили контролери і почали вимагати сплатити за проїзд.

https://p.dw.com/p/AM5s
Кандидати на посаду президента Франції
Кандидати на посаду президента ФранціїФото: AP Graphics
Незнайомець – прохач притулку у Франції, родом з Конго, витрачати гроші на такі дрібниці як квиток не збирався, а контролерів вирішив прибрати з дороги у простий спосіб – дав їм стусана. Саме тут на допомогу останнім прибігли поліцейські і спробували затримати хулігана. Втім, серед пасажирів Північного вокзалу, звідки загалом дістаються дому мешканці передмість французької столиці не європейського походження, знайшлися ті, хто виявив підтримку затриманому. Кілька десятків чоловік кинулися на поліцейських, намагаючись звільнити конголезця.

„Я бачила, як молодого чоловіка затримують. І це через його квиток. А він почав битися. Це взагалі ні в які ворота не лізе“.

Емоційно розповідає одна з пасажирок африканського походження. Поступово до незадоволених діями поліції приєдналися іще кілька десятків людей і сутичка перетворилася на справжню бійку, у якій було поранено 8 працівників метро та поліцейський. Близько 300 темношкірих пасажирів, солідарні із затриманим, вигукували образи на адресу колишнього міністра внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі, та гасло “Поліція – скрізь, справедливості немає”, кидали у стражів правопорядку пляшки, кийками розбивали вітрини магазинів, принагідно прихоплюючи з полиць товари.

Пасажири, не солідарні із конголезцем,намагалися сховатися від натовпу молодиків і висловлювали обурення.

„Я хотіла їхати на метро 6ої лінії. Але не думала, що тут таке відбувається“.

Особливо не пощастило пасажирам, що намагалися на Північному Вокзалі, який називають французькими воротами до Єворопи, сісти у потяг дальнього слідування. Адже саме звідси вирушає міжнародний експрес “Євростар”, який прямує до Лондона та Брюсселя.

„Евакуювати людей звідси не є простим завданням. Адже це вокзал. Доведеться зачекати, коли затримають правопорушників.“

розповідає одна з поліцейських. Зрештою, пасажирів таки неушкодженими вивели з приміщення вокзалу, а натовп молодиків вдалося витіснити назовні у напрямку платформ. Поліцейським довелося застосувати сльозогінний газ. Кількох хуліганів вдалося заарештувати. Як виявилося потім, ініціатор конфлікту - конголезець без квитка, у 2004 році вже був засуджений за образу магістрату і нині намагається оскаржити рішення французьких властей про його депортацію.

У тому що сталося, представники меншин не європейського походження звинувачують нинішнє керівництво Франції. Адже воно, на їхню думку, не змогло створити рівні умови для іммігрантів і заохочує дискримінацію. Так вважає, зокрема один з кандидатів на посаду президента Сеголер Руаяль, яка намагається відібрати пункти в колишнього урядовця Ніколя Саркозі. Адже до першого туру виборів залишилося менше місяця. Не обійшов увагою цю важливу тему і сам колишній міністр внутрішніх справ. Ніколя Саркозі зауважив, що французьким дітям у школі потрібно викладати “Основи громадської відповідальності”, щоб вони не підтримували шахраїв у метро. Водночас власники крамничок на Північному вокзалі вважають, що чекати, доки покоління із громадською відповідальністю подорослішає, немає сенсу. Вони побоюються, що безладдя, які відбулися у вівторок, можуть повторитися уже найближчим часом і просять допомоги в поліції.

„Цей магазин розташовано тут в приміщенні вокзалу. Саме тому існує ризик, що його почнуть громити. Якщо є можливість, я вітав би якби тут чергували 3-4 поліцейські. Бо я думаю, мені доведеться ночувати у магазині.“

говорить один з торговців. Він зазначає, що темношкірі молодики зазвичай скаржаться на засилля поліції. Йому ж особисто було б спокійніше, якби охоронців порядку на вулицях побільшало.

Тетяна Карпенко