1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бензинова криза. Експерти підтримують дії уряду

18 травня 2005 р.

Знов, як і рік тому, Україна потрапила в так звану бензинову кризу. Для її вирішення кабінет міністрів вже не раз вдавався до досить радикальних заходів: від стримування цін на нафтопродукти до лібералізації їхнього імпорту. Як слід діяти уряду, аби в майбутньому уникати таких порясінь. Своїми думками діляться експерти.

https://p.dw.com/p/AOFn
Фото: AP

Взаємини українського уряду та нафтотрейдерів, котрі працюють в Україні дехто окреслює як «війна». Утім, багато аналітиків вважають таке висловлювання перебільшенням, стверджуючи, що це – адекватна реакція уряду на змову постачальників нафтопродуктів. Такої думки дотримується і один з керівників парламентського комітету паливо-енергетичного комплексу Олесь Гудима. На прохання «Німецької хвилі» прокоментувати кроки уряду щодо врегулювання бензинової кризи пан Гудима зауважив:

«Я говорив про змову нафтотрейдерів ще в травні минулого року. Для мене немає проблеми довести, що така змова мала місце. Це проблема президента, що він до цього часу не звільнив з посади голову Антимонопольного комітету Олексія Костусєва. Можливо боїться крику, що Костусєв буде говорити про політичні переслідуваня, бо він є головою парітї «Союз». Але, якби я був президентом, я б звільнив Костусєва хоча б за те, що він минулого року абсолютно не реагуав на очевидеий факт змови нафтотрейдерів та власників нафтопереробних заводів. Змова існує і нині. Це змова між ТНК-ВР і «Лукойлом», котрі штучно затримали постачання нафтопродуктів на свої бензозаправки й таким чином створили кризу. Уряд в цій ситуації діяв адекватно».

Депутати Верховної Ради більшістю голосів підтримали дії уряду щодо подолання нафтової кризи. Водночас із парламентської трибуни не раз пролунало твердження, що такі заходи можуть бути лише тимчасовими. Пан Гудима з цього приводу зазначив:

«Потрібно вирішувати проблему на стратегічному рівні. Коли уряд створить стратегічний запас нафти, коли збудує власний завод для переробки каспійської нафти і не чекатиме на підтримку Євросоюзу, тоді ми можемо сподіватися, що наступного року ми вже не будемо так сильно залежати від нових потрясінь на світових ринках».

Завдання реалізації стратегічної програми стабілізації ринку пального є надважливим й водночас надскладним, враховуючи довголітню залежність України від російських нафтопродуктів. На це вказав, зокрема, й Джон Саґіт, виконавчий директор інвестиційної компанії ”Конкорд-Капітал” в інтерв»ю «Німецькій хвилі»:

”Триває протистояння поміж Юлією Тимошенко і російським урядом. Вона бореться за більшу паливну незалежність від Москви, бо Україна у цьому контексті – вельми залежна від постачань російського газу і нафти. Це – ключове питання для України. Водночас я не вважаю, що це станеться найближчим часом, але відповідних заходів треба вживати”.

Аби втілити в життя програму унезалежнення українського енергоринку уряд повинен діяти монолітною командо. Утім, виходячи з дисонансних висловлювань різних членів кабінету міністрів, можна припустити, що єдності урядові таки бракує. Олесь Гудима пов»язує цю проблему із наближенням парламентських виборів:

«Коли ми будемо аналізувати висловлювання Кінаха, Мартиненка, Порошенка, то ми побачимо одні оцінки. Коли говоримо безпосередньо про команду Юлії Тимошенко, то ми бачимо інші оцінки. У ВРУ лунають ще інші оцінки. Поки ще це є нормально, це не є жодною внутрішньою війною, це – лише з»ясовування стосунків різних угруповань, які готуються до наступних парламентських виборів, до затвердження новим складом парламенту майбутнього прем»єра. Нині ми маємо як мінімум дві сильні кандидатури: Порошенко і Тимошенко, між якими, як для всіх очевидно, триває протиборство».

Тим не менше навіть у таких умовах пан Гудима не вважає, що виникне проблема із побудовою нафтопереробного заводу в Україні і з забезпеченням його нафтою:

«Нині немає проблем отримати дуже вигідні кредити й збудувати американський чи німецький нафтопереробний завод. І здійснити це можна за один рік. І я думаю, що уряд зобов»язаний це зробити. І під цей завод треба фрахтувати танкери й доставляти із Супси чи Новоросійська казахську чи кавказьку нафту, починаючи з одного мільйона тон, збільшуючи поставки до дво-трьох мільйонів. Вже є певна мережа АЗС, не треба поспішати її розширювати. Можливо ТНК-ВР чи «Лукойл» піде з ринку України й тоді він продасть свою мережу заправок. І це забезпечить дуже серйозні важелі впливу на ринку нафтопродуктів під час майбутніх кризових явищах».

Любомир Петренко