Берлінські лікарі вилікували ВІЛ, але…

Лікарям берлінської клініки справді вдалося подолати вірус імунодефіциту в одного пацієнта. Однак випадок цей унікальний і про перемогу над хворобою говорити ще дуже рано, кажуть медики.

Почалася ця історія три роки тому. До берлінської клініки «Шаріте» звернувся 39-річний американець, мешканець німецької столиці, де йому діагностували лейкемію у важкій формі. Пацієнт перебував у дуже поганому стані, який погіршувався ще й тим, що кількома роками раніше він був інфікований вірусом імунодефіциту. На щастя, проти ВІЛу він вчасно почав приймати відповідні ліки, які стримували розвиток інфекції. Тому його лікар Ґеро Гюттер першочерговим завданням поставив боротьбу з лейкемією стандартним у таких випадках способом лікування – хіміотерапією в комбінації з пересадкою кісткового мозку. Але під час пошуку відповідного донора лікар вирішив додати до необхідних критеріїв ще один – несприйнятливість до ВІЛ-інфекції. Пояснює Ґеро Гюттер:

«Річ у тім, що вірус імунодефіциту для проникнення до клітини використовує два білки – CD4 i CCR5. Перший білок незмінний, а ось ген, який кодує другий білок, у незначної частини населення має мутацію, яка робить цих людей резистентними до ВІЛ».

За словами Гюттера, медики вирішили, що раз уже все одно доводиться трансплантувати кістковий мозок онкохворому з ВІЛ-інфекцією, то чому не спробувати у цьому випадку донора з антивірусною мутацією. Сподівання лікарів перевершили найсміливіші очікування. Нині пацієнт не лише повністю вилікувався від лейкемії, але й вже впродовж багатьох місяців жодні аналізи не вказують і на ВІЛ-інфекцію. Утім, лікарі застерігають від надмірної ейфорії. Вони підкреслюють, поки що про вилікування від ВІЛу не може бути й мови.

«Ні сьогодні, ні найближчим майбутнім ця методика не є придатна для лікування ВІЛ-інфекції», - каже Ґеро Гюттер.

Знайти відповідного донора, кістковий мозок якого прижився б в новому організмі, дуже непросто. А те, що в цьому випадку знайшли ще й донора з імунітетом до ВІЛ, узагалі межує з дивом. Пояснює директор дерматологічної клініки Рурського університету Норберт Брокмайєр:

«Аби здійснити трансплантацію стволових клітин, потрібно повністю пригнітити власну імунну систему пацієнта. Ця процедура не лише для ВІЛ-інфікованих, але й для будь-кого є вкрай небезпечною».

Такими чином медики вважають, що ризики надто високі. Утім, саме по собі відкриття берлінських лікарів має важливе наукове значення:

«Раптом перед нами відкрилися нові шляхи, про які ми тривалий час думали, що вони не функціонують», - зазначає Норберт Брокмайєр. (хн)