Бокс стає дедалі популярнішим серед жінок

Нині, коли жінка ступає на боксерський ринг, свист і вигуки обурення можна почути дуже рідко. Хоча більшість чоловіків, як правило, з посмішкою сприймають жіночий бокс, цей вид спорту серед слабкої статі стає дедалі популярнішим. Багато жінок починають займатися боксом, щоб стати сильнішими, витривалішими та поліпшити власну координацію у просторі. А декому з допомогою такого не зовсім жіночого хобі навіть вдається досягнути вершин спортивної слави.

У любительському боксерському гуртку в Дюссельдорфі відбувається тренування. Дівчина Езра відпрацьовує удари на боксерській груші.

«Більшість кажуть: бокс – це не для жінок. Я б сказала, що ті, хто так вважають, радше є ворожими до жінок. Є ж багато чоловіків, які танцюють балет, але ж всі не кажуть, що це не для чоловіків».

Езра з власного досвіду знає, наскільки скептично загал сприймає потяг жінок до боксу. Незважаючи на це, вона старанно тренується щовівторка і щочетверга. У їхньому аматорському гуртку понад 40 боксерів. Серед них 7 жінок.

Великий бокс відкритий для дівчат

Тренери переконують, дорога у великий бокс для дівчат не є закритою. Найкращий приклад – чемпіонка світу в найлегшій вазі за двома версіями Сюзанне Кентікіан. Їй було 12 років, коли брат захопив її з собою на тренування. З цього все й почалося. Честолюбство, сила волі, рішучість та цілеспрямованість привели тендітну дівчину заввишки лишень один метр і 53 сантиметри до вершин професійного боксу. Сюзанне зізнається:

«Моєю метою завжди було стати чемпіонкою світу й успішною спортсменкою. Уболівальники й друзі спонукали мене до цього».

Вірменка за походженням з німецьким паспортом Сюзі у свої 21 вже провела 23 переможних поєдинки. 20 травня вона знову вийде на ринг проти американки Елен Райд, щоб захистити свій титул чемпіонки світу.

Утім, шлях до успіху для Сюзанне був тернистим. У п’ятирічному віці разом з батьками вона залишила свою батьківщину – в Нагірному Карабаху йшла війна. Родина біженців спочатку знайшла прихисток у Молдові, потім у Росії і зрештою опинилися нелегалами в німецькому Гамбурзі. Страх перед депортацією був тоді для дівчини звичним супутником. Але ті часи вже давно минули. Тепер Сюзі має німецьке громадянство і не хоче згадувати про минуле. Саме бокс допоміг їй подолати багато проблем. В оточенні Кентікіан до її професії ставляться цілком нормально.

«Це приймають, у мене немає жодних проблем. Ніхто ще не підходив до мене і не казав «чому ти займаєшся боксом? Це не здорово». Ви бачите, що жіночий бокс є нині дуже привабливим».

Більшість спрарринг-парнерів Сюзанне – це чоловіки. Через це багато хто з оглядачів каже, що в неї радше чоловічий стиль. Сама ж боксерка лишень чарівно посміхається.

Тамара Гіммель/ Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук