Британський політолог: Вибори нормальними не будуть

Deutsche Welle: Пане професоре Гліс, після скоєного в суботу, 3 червня, нападу в Лондоні британські партії тимчасово припинили передвиборну боротьбу. Чи можна вже зараз - за кілька днів до проведення парламентських виборів - оцінити можливі політичні наслідки атаки?

Ентоні Гліс: Наслідки можуть бути дуже серйозними, і не лише для політичних партій, але й для їхніх керівників. Голова Лейбористської партії Джеремі Корбін завжди говорив, що він проти того, щоб просто стріляти в імовірних терористів. Але троє нападників учора ввечері застрелили. Що тоді він на це скаже?

Відомо також, що в Великобританії перебуває приблизно 23 тисячі підозрюваних у джихадизмі. Але контролювати їх не має змоги, адже 2010 року тодішня міністерка внутрішніх справ Тереза Мей скасували такий контроль. Тож обидва керівники провідних партій зараз постають не в найкращому світлі. Так само далеко не в найкращому світлі постають служби безпеки. Бо після теракту в Манчестері рівень терористичної загрози спочатку підвищили, однак згодом знову знизили. Це означає, що про напад ці відомства взагалі й не здогадувались.

Тодішня керівниця МВС країни Тереза Мей несе відповідальність і за хвилю скорочень фінансування поліції. З іншого боку, в сфері внутрішньої безпеки громадяни більше довіряють консерваторам, ніж лівим. Що тут переважить?

Гадаю, що в цьому випадку консерватори виглядають дещо краще, ніж лейбористи. Навіть попри те, що Консервативна партія та Тереза Мей припустилися серйозних помилок, торі в ідеологічному плані притримуються намірів рішуче відповідати на дії терористів. Водночас лейбористами керує Джеремі Корбін, який відомий своїми симпатіями до ІРА (Ірландська республіканська армія. - Ред.). Він також не лише неодноразово висловлювався під час передвиборної кампанії проти наказу поліцейським стріляти в нападників, а й виступав за переговори з терористами. Це тоді, коли кожному британцю зрозуміло, що терористи не бажають сідати за стіл переговорів, а мають намір висадити цей стіл у повітря.

Після кожного теракту мобілізуються сили поліції. Крім того, глави держав та урядів різних країн висловлюють свої співчуття та солідарність. Але в принципі - нічого не змінюється. Тож чи є політика безсилою в цьому питанні?

Політика безсила, тому що Великобританія опинилася в дуже скрутній ситуації. Торік ми проголосували за Brexit (вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу. - Ред.) і водночас жоден з політиків не розповів нам, що саме цей Brexit означатиме. Тож сталося так, що зараз ми живемо в країні, яка на знає, як треба гарантувати безпеку й так само й гадки не має, куди наступними роками буде рухатися держава. Як наслідок через це ми - досить легка мішень для нападу. Ми вразливі.

Про замовників та організаторів нападу й досі нічого невідомо, але, певна річ, є підозра, що за цим знову стоять ісламісти. Тож, може, слід поставити таке питання: Які саме особливі причини є для того, що саме в Великобританії порівняно часто здійнюються атаки?

На це є історичні причини, а саме те, що ми тісно пов'язані зі США. Утім, є й суспільні причини. Той факт, що ми ослабли, й вважаємось такими в очах супротивників, теж має свої наслідки. Тут так як у джунглях: вразливі тварини стають об'єктом нападів. Це - політична проблема, з якою матиме справу уряд. Якщо заплановані на 8 червня вибори відбудуться, то це не будуть нормальні вибори - через тероризм та невизначеність щодо значення Brexit.

Британці відомі тим, що досі вони доволі стримано реагували на терористичні напади. Чи не вбачаєте Ви тут загрозу того, що в цьому плані все може змінитися?

Ваша правда. Британці - розсудливі. Мер Лондона, до речі, мусульманин, заявив: "Ми не дамо терористам зруйнувати наш спосіб життя". Це стало б перемогою для терористів. Ми й надалі житимемо так, як і досі. Але тут постає велика дилема - якщо ми житимемо як і досі, то тероризм дедалі більше зростатиме. І не думаю, що населення країни це так просто проковтне. Щось має зараз змінитися. Якщо нічого не станеться, тоді дехто намагатиметься взяти вирішення ситуації у свої руки. А переважна більшість мусульман, які не хочуть мати нічого спільного з терористами, теж опиняються в дуже скрутному становищі.

За кілька днів після терактів у Парижі тодішній французький президент Франсуа Олланд наказав французьким військово-повітряним силам бомбардувати контрольоване ісламістами (розташоване в Сирії. - Ред.) місто Ракка. Але ми в Великобританії і пальцем не поворухнули, навіть коли два тижні тому в Манчестері було вчинено напад на наших дітей. Не виключено, що зараз гучніше лунатимуть голоси, що нам дійсно щось треба робити по-новому.

Ентоні Гліс - професор-політолог Букінгемского університету. Однією з галузей його досліджень є політика безпеки в Великобританії.