Бузек: демократизована Україна вплине на Росію більше, ніж заклики західних політиків
12 лютого 2007 р.
Виступи українських доповідачів не були переповнені оптимізмом. Так, змальовуючи ситуацію в Україні, член координаційної ради альянсу громадських ораганізацій "Майдан" Олександр Северин зауважив:
“Маркс колись вивів таку формулу: гроші-товар, більше грошей - більше товару, і так далі. Так от, в Україні цю схему можна зобразити трохи по іншому: гроші-влада, більше грошей - більше влади, і так далі. Така от нескінченність. Тому існуюча в Україні система не зацікавлена в реалізації прав людини. Вільний громадянин, автономний громадянин цій системі не потрібен”.
За словами Олександра Северина, нині в українському парламенті немає представників народу чи тих, хто б справді відстоював інтереси виборців.
У дещо світліших тонах бачить сучасну Україну Юрій Дуркот, відомий перекладач та журналіст зі Львова. На його думку, за останні два роки були й позитивні зрушення. Ними можна вважати, зокрема, скасування цензури в ЗМІ. Хоча, за словами Юрія Дуркота, нині з”явився новий механізм тиску на журналістів:
“Багато журналістів отримують більшу частину зарплатні у конвертах. Якщо більша частина заробітку залишається в тіні, то це призводить до того, що незалежність журналістів перебуває під загрозою. Це означає, що будь-кого можна в будь який час звільнити. За це можна позиватися в суді й навіть виграти. Але тоді журналіст може претендувати лише на “офіційну частину” зарплатні. А це завжди надає можливість тиску”.
Юрій Дуркот вважає, що журналісти могли б почувати себе більш захищеними, якби українські ЗМІ частково належали власникам із Західної Європи. Але нині таких - обмаль:
“Лише невеликою мірою вони беруть участь у сфері мас-медіа. Німецька група WAZ планує вийти на український ринок. Інші вели переговори – такі, як Бертельсманн чи Мердок. Але все одно зацікавлення росіян в українському медіа-просторі відчутно більша, ніж інтерес з боку західних компаній.”
Депутати Європарламенту цікавилися, яким чином можна допомогти Україні продовжити рухатися шляхом реформ. Доповідачі з України давали різні поради. Одні закликали європейських політиків співпрацювати виключно з неурядовими організаціями, і обмежити контакт з офіційним Києвом. Інші -надавати молодим людям з України можливість стажуватися у Європі тривалий час - від шести місяців та більше. Свій варіант запропонував і відомий український письменник Юрій Андрухович:
“На вихідні з родиною, з друзями приїхати до Відня або ж Парижа. Потрібно надати українцям можливість отримати звичайні туристичні враження. Сьогодні вже є так багато українців, які навіть фінансово до цього готові. Але вони приходять до посольства, де стоїть кілометрова черга, і з європейського боку їх принижують.”
Учасники конференції підтримали Юрія Андруховича, запевнивши, що не хочуть, аби кордон між Польщею та Україною перетворився на залізну завісу. А депутат Європарламенту від німецьких „зелених” Даніель Кон-Бендіт навіть піддав критиці політику Берліна за посилення візового режиму з Україною:
“Це правда, яку в Німеччині ніхто чути не хотів. Всі тільки й говорили про трьох повій та двох дурнів, які напевне нелегально потрапили до Євросоюзу”.
Водночас депутат Європарламенту від Польщі Єжи Бузек запропонував звернути увагу не лише на відносини України та ЄС , а й на стосунки Києва та Москви.
“Для того, щоб розуміти Україну, потрібно розуміти Росію. Оскільки дуже багато труднощів існує і на траєкторії Україна-Росія, не тільки у відносинах ЄС-Україна. Існує щось на зразок трикутника - Росія, Україна, Євросоюз.”
За словами Єжи Бузека, він сподівається, що яким би не був президент України - помаранчевим чи біло-блакитним, - Київ все одно крокуватиме до демократії - час-від-часу швидше, або ж повільніше. На думку європарламентаря, така демократизована Україна стане добрим прикладом для Росії. І це вплине на росіян більше, ніж заклики західних політиків або правозахисників.
Тетяна Карпенко