1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бухенвальд: Передавати спогади з покоління в покоління

Віктор Тимченко10 квітня 2005 р.

У неділю в місті Веймарі та на горі Еттерсберґ відбулися урочистості з нагоди 60-річчя визволення в”язнів німецького концентраційного табору Бухенвальд. У них взяли участь колишні в”язні, їхні американські визволителі, численні почесні гості.

https://p.dw.com/p/AOGJ
Почесні гості урочистостей у Веймарі
Почесні гості урочистостей у ВеймаріФото: AP

Концтабір Бухенвальд поблизу Веймара нацисти створили 1937 року на додачу до існуючих вже таборів Дахау та Заксенгаузен. За час його існування за колючий дріт табору було кинуто майже чверть мільйона в”язнів з 36 країн – політичних противників гітлерівського режиму, євреїв, циган, гомосексуалістів, радянських військовополонених. Близько 56 тисяч були вбиті там есесівцями або ж померли від голоду та холоду. 11 квітня 1945 року передові частини американських військ звільнили з табору 21 тисячу в”язнів.

Спогади про часи націонал-соціалізму, про війну, про геноцид і злодіяння - усе це стало частиною нашої національної ідентичності. І з цього випливає наша постійна моральна і політична відповідальність.

Такі слова сказав у неділю на урочистостях у Веймарі німецький канцлер Ґергард Шредер. До Веймара та Бухенвальда учора прибула понад 1000 гостей з усього світу, серед них понад 550 колишніх в”язнів, а також ветерани 3-ї американської армії, яка звільнила табір. В Німецькому національному театрі у Веймарі, де відбулася державна урочиста церемонія вшанування, канцлер віншував тих, хто вийшов живим з фашистської катівні, назвавши їх ”носіями автентичних і безпосередніх спогадів”:

Смерть мільйонів, страждання тих, хто вижив, обґрунтовують наше завдання створити краще майбутнє. Минуле не можна ні переінакшити, ні справді подолати. Але з історії, з часу найглибшого сорому нашої країни ми можемо винести свої уроки. Ми, ті, що народилися по війні, представники іншої, демократичної Німеччини, ми не хочемо і ми не допустимо, щоб беззаконня і насильство, антисемітизм, расизм, ксенофобія знову одержали хоча б маленький шанс у нашому суспільстві.

Але не все так просто нині в Німеччині. Праворадикальні партії одержують останнім часом все більше голосів виборців, деякі з них увійшли до парламентів німецьких федеральних земель. Тому пересторогою пролунали слова голови Центральної ради євреїв у Німеччині Пауля Шпіґеля:

З точки зору змісту представники правого табору не пропонують нічого нового... Усе це глибоко відразливе й огидне, але відоме. Новим є намагання їхніх лідерів створити собі імідж добропорядних бюргерів і шанованих членів нашого суспільства. Новим і високою мірою небезпечним є прагнення правих увірватися всередину суспільства. Їхня мета стати нормальною, природною складовою політичної та суспільної культури в Німеччині повинна збудити нас.

А Голова ради сінті та рома в Німеччині Романі Розе нагадав ще про одну жахливу сторінку в німецькій історії – винищення німецьких циган, зокрема в німецьких таборах смерті. У своїй промові на урочичстостях він навів слова колишнього німецького президента Романа Герцога:

16 березня 1997 року він сказав у своїй історичній промові: ”Геноцид сінті та рома проводився з тих самих мотивів расистської маячні, за тих самих передумов, з такою ж волею до планомірного і остаточного винищення, як і винищення євреїв. Їх убивали на всій території, на якій панували націонал-соціалісти, цілими родинами - від малого до старого.

Ці слова не можна ставити під сумнів, наголосив лідер сінті й рома в Німеччині Романі Розе.

Учасники урочистостей піднялися на гору Еттерсберґ, туди, де колись був концтабір Бухенвальд, а нині розташований меморіал пам”яті. Там вони поклали вінки на колишньому плацу для шикувань, євреї прочитали молитву на вшанування померлих.

На завершення варто навести спрямовані в майбутнє слова прем”єр-міністра федеральної землі Тюринґія, на території якої розташований меморіал, Дітера Альтгауза: засудження нацистського варварства не повинне перетворитися ”на застиглий ритуал”, а Пауль Шпіґель вимагав передавати з покоління в покоління ”новонароджених нащадків жертв і злодіїв” ”естафетну паличку спогадів”.