Буш у скруті

Європейська преса коментує промову президента США Джорджа Буша про стан справ у країні. Інша тема - конфлікт щодо публікації карикатур на пророка Мухаммеда.

Французька газета LE MOND звертає увагу на падіння рейтингів популярності американського президента:

Джордж Буш, який 31 січня виступав зі своїм уже п’ятим посланням до нації, виглядав не дуже переконливо. Його скромні пропозиції вражають своїм контрастом порівняно з честолюбними запевненнями 2003-го та 2004-го років. Рівень популярності американського президента впав з 57 відсотків на момент повторного обрання до теперішніх 40 відсотків. Минулий рік був украй несприятливим для Сполучених Штатів загалом і для республіканців зокрема. І все це напередодні вирішальних парламентських виборів у листопаді, - зауважує LE MOND.

Схожі проблеми порушує й австрійська SALZBURGER NACHRICHTEN:

Соціологічні опитування засвідчують мізерну підтримку повторно обраного в 2004 році техасця. Нікудишньо підготовлена військова кампанія в Іраку вимагає шалених коштів, котрі так необхідні внутрішній політиці. Ураган „Катрина” підмочив репутацію войовничого президента щодо його якостей кризового менеджера. Республіканська партія по горло застрягла в корупційних скандалах. А на додачу до всього восени мають відбутися вибори до Конгресу. Тому й не залишається нічого іншого для вашингтонських можновладців, окрім спроб обмежити можливі втрати принаймні протягом цього виборчого року, - зазначає SALZBURGER NACHRICHTEN.

Нідерландська газета TROUW коментує висловлювання Буша про наміри зменшити енергозалежність своєї країни:

З президентської промови чітко видно, що Бушу йдеться передусім про залежність від Близького Сходу, а не про енергетичну залежність. Американці споживають непомірну кількість енергії. Уряду не склало б багато зусиль покласти край такій ситуації, якби він цього захотів. Окрім того, енергозалежним споживачам можна порадити взяти участь у всесвітній програмі позбавлення такої залежності - Кіотському протоколі. Якби Буш згадав ці пункти у своїй промові, це стало б приємною несподіванкою. Але ні - Буш хотів лише повідомити Близький Схід, що Америка купуватиме свою нафту деінде, - читаємо в газеті TROUW.

До іншої теми. Газети багато пишуть про загострення конфлікту навколо публікації у датській газеті „Юлландс постен” серії карикатур на пророка Мухаммеда. Передусім тому, що ця суперечка зачіпає свободу преси. Німецька газета RHEIN-ZEITUNG з цього приводу пише:

Якими б нетактовними були карикатури, однак у цій справі йдеться і про інший суттєвий аспект - захист свободи слова. Данія не розкидала листівки із богохульними малюнками над територією арабського світу. Просто одна газета опублікувала сатиру для датських читачів. А тепер це засуджують країни на кшталт Ірану, президент якого постійно робить ганебні випади на адресу євреїв. Звісно, жоден західний засіб масової інформації не повинен пишатися тим, що він глибоко зачепив релігійні почуття мусульман. „Юлландс постен” не слід було сипати сіль на цю культурну рану. Однак надто жорстка реакція з боку ісламського світу відштовхує не менше, - вважає RHEIN-ZEITUNG.

Низка європейських газет на знак протесту проти зазіхань на свободу преси цими днями передрукували карикатури на Мухаммеда. Серед них - французька FRANCE SOIR, за що власник газети єгипетського походження негайно звільнив відповідального редактора. FRANCE SOIR не погоджується з такою реакцією:

Співіснувати - означає миритися з тим, що не всі доброзичливо ставляться до того чи іншого філософського, духовного, релігійного чи політичного світогляду. Так, ми маємо право бути шокованими чи розгніваними. Це, власне, ціна свободи, яка кожному дозволяє висловлювати свої релігійні чи філософські переконання. Людина може бути мусульманином у Франції, так само, як і євреєм, католиком, буддистом чи атеїстом. Треба остерігатися лише фанатизму. Бо всі добре пам’ятають про наслідки такого духу на Мюнхенській олімпіаді 1972 року, - нагадує FRANCE SOIR.

Натомість німецька газета KÖLNER STADT-ANZEIGER критично відгукується про ідею передруку карикатур:

Варто визнати, що релігія в ісламських державах відіграє цілком іншу роль, ніж на просвіченому Заході. Зображення пророка там заборонені. І якщо хтось за межами ісламського світу порушує цю заборону, то він ризикує зачепити релігійні почуття мусульман. І тут дуже важливо проявляти почуття міри. Особливо якщо мова йде про сатиру. Право на свободу вираження думки не повинно використовуватися для прикриття вчинків, що межують з провокацією, - застерігає KÖLNER STADT-ANZEIGER.