Білорусь - Росія - Україна: розплата за житло
28 березня 2016 р.
Опитування експертів та огляд офіційних сайтів постачальників комунальних послуг в Україні, Білорусі та Росії свідчать про різницю в розмірі та принципах формування тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) у цих трьох країнах. При цьому їхні громадяни єдині у тому, що цифри в платіжках за квартиру вважаються обтяжливими.
Частка у видатках - умовно та в середньому
Аналітики вказують на велику кількість проблем, що виключають можливість виділити якусь з цих трьох країн як більш прогресивну у сфері управління системою житлово-комунального господарства (ЖКГ), прозорості формування тарифів та наявності конкуренції серед постачальників таких послуг.
Якщо виходити з частки видатків домогосподарств на житлово-комунальні послуги, то в середньому в Росії та Україні вона значно вища, ніж у Білорусі. За підрахунками головного редактора білоруської "Економічної газети" Леоніда Фрідкина, у білорусів на квартплату йде приблизно п'ята частина доходів, а в росіян та українців - близько третини.
Але, наголошує експерт, це співвідношення - усереднене, ситуація відрізняється в залежності від доходу та особливостей формування тарифів у різних країнах, а в Росії та Україні - в залежності від регіонів та різних постачальників самих послуг. У Білорусі ж вони однакові на всій території країни і визначаються державою.
Зарплати та тарифи
На прикладі столиць трьох згаданих країн можна порівняти тарифи на електроенергію для мешканців багатоквартирних будинків без врахування низки умов, які у кожній з цих країн різні. У доларовому еквіваленті за курсом нацбанків на 25 березня 2016 року в Москві за 300 кВт-год доведеться сплатити 22,3 долара, у Києві - 52,2 долара, у Мінську - 20,33 долара.
Найвища зарплата в Україні - у киян (у місяць 250 доларів в еквіваленті), але є регіони, де вона менше 200 та навіть 100 доларів. Про цьому комунальні платежі - в залежності від обсягів споживання електроенергії та газу - іноді перевищують 150-200 доларів на місяць, а в приватних будинках сягають і 300 доларів. Дотація держави на оплату житлово-комунальних послуг - максимум 30 доларів в еквіваленті.
Будь-які порівняння не підходять
У Києві, як розповіла DW українська політична та економічна оглядачка Яніна Соколовська, середньомісячні комунальні платежі за квартиру площею до 60 квадратних метрів, без гарячої води, але з газовою колонкою складають близько 120 доларів при одному зареєстрованому мешканцю, якщо ж таких мешканців троє, то платити треба десь 200 доларів. А якщо площа квартири перевищує 60 квадратних метрів, застосовується інша система розрахунків з вищими тарифами.
У Білорусі, як правило, квартплата нижча, ніж в Україні, а середня зарплата вища (у січні 2016 року вона складала 325 доларів). Середній чек на житлово-комунальні послуги за квартиру площею 60 квадратних метрів у Мінську за лютий - порядка 70 доларів.
Навести аналогічні порівняння у випадку з Росією експерти не можуть через значну різницю в тарифах на житлово-комунальні послуги та середні зарплати в різних регіонах країни. За даними Росстату, середня зарплата в РФ за січень - 32122 рубля, але в Москві вона майже вдвічі вища, значно відрізняються і тарифи на ЖКП.
Системи різні, проблеми однакові
У всіх трьох країнах найменш захищеними виявилися малозабезпечені верстви населення: система субсидування цих людей державою в РФ, Україні та Білорусі на даний момент неефективна, і більшість росіян, білорусів та українців вважають цифри у платіжках обтяжливими, наголошує Леонід Фридкин.
Так само у всіх трьох державах, згідно з його спостереженнями, є претензії до прозорості формування та нарахування тарифів на ЖКП: попри те, що будь-яка організація, що надає комунальні послуги, може навести відповідні розрахунки, розібратися у них реально здатні хіба що ті, хто має освіту бухгалтера.
Але навіть якщо і розібратися, то знову ж таки у всіх трьох країнах питання викликає графа "капремонт". Росіянам, українцям та білорусам ніхто не гарантує у даному випадку конкретного переліку послуг у визначений час. У результаті, якщо ви, приміром, самі замінили труби, то під час капремонту, цього ніхто не компенсуватиме, каже Фрідкин. Та й про сам майбутній капремонт ви можете дізнатися одразу після того, як самі щойно завершили ремонт у власній квартирі, додає експерт.
Крім того, на його думку, у всіх трьох країнах правова система, яка має забезпечувати функціонування ЖКП в цілому, недосконала. При цьому ситуація в Білорусі, додає Фрідкин, погіршується категоричним небажанням держави випускати з-під свого контролю житлово-комунальну сферу.
Поганий приклад
На відміну від Білорусі, де справжня реформа житлово-комунальної сфери ще не починалась, в Україні та Росії є закони, що формально забезпечують конкуренцію у цій галузі, але не вжито жодних заходів, щоб її не подавили монополісти - приватні структури, які "кришує" влада, вважає Леонід Фрідкин.
Він поділяє думку експертів, які вважають, що спроби демонополізації сфери ЖКП в Росії та Україні провалились: держава не змогла стати арбітром, що захищає інтереси споживачів та водночас забезпечує нормальні умови роботи постачальників комунальних послуг. У результаті, констатує Фрідкин, споживачі в Росії та Україні віддані на поталу монополістам.
У Білорусі ж, на його думку, інше горе: держава є монополістом з надання послуг, і регулятором, що визначає правила гри. І коли чиновники та президент Лукашенко різко критикують комунальників, що надають послуги та встановлюють "погані" тарифи, то, по суті, влада висуває претензії сама до себе, висновує Леонід Фрідкин.