1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Біоенергетичне село: незалежні фермери Юнде

Ганна Лук"янова2 жовтня 2004 р.

На в”їзді в Юнде висить плакат: “Біоенергетичне село – перше в Німеччині”. 770 мешканців його вирішили довести, що зможуть самі себе забезпечувати енергією. Причому без вугілля, нафти, газу чи ядерних реакторів.

https://p.dw.com/p/APEX
Зелена енергосировина
Зелена енергосировинаФото: AP

“З наступного року в Юнде розпочнеться нова епоха, - з гордістю кажуть фермери. – Ми станемо незалежними від нафтових шейхів та енергетичних магнатів. Рано чи пізно, коли в надрах Землі більше не залишиться корисних копалин, усі будуть змушені перейти на відновлювальні ресурси. То навіщо ж чекати й весь час обурюватися, що ціни на енергоносії знову зростають?”:

“Ми дуже раді, що всі питання вже узгоджені, й будівництво незабаром розпочнеться”.

“Цього дня я чекав три роки. Я вклав багато сил і часу в цей проект – винятково на добровільних засадах.”

“Я рада, що тепер ніщо не повинно стояти нам на заваді. Решту грошей, що їх наразі ще бракує для установки з виробництва біогазу, сподіваюся, ми швидко зберемо.”

На зборах панує ледь не ейфоричний настрій. Члени громадсько-правової ініціативи “Біоенергетичне село Юнде” дали зелене світло на початок будівельних робіт. Якщо все відбуватиметься за планом, уже наступного року на ділянці площею в 18.000 квадратних метрів заб”ється енергетичне “серце” села: установка для виробництва біогазу, теплоелектростанція, що працюватиме на ньому, станція опалювання на дровах і склад для енергоносіїв, що їх юндевці відтепер вирощуватимуть на свої полях. Екард Фангмайер, виконавчий директор товариства “Біоенергетичне село Юнде”:

“78 уповноважених членів громади сьогодні одностайно ухвалили рішення про перехід до практичної реалізації ідеї. Це означає, що вже в жовтні товариство зможе укласти договори з постачальниками, а в листопаді на ділянці запрацюють бульдозери.”

Постачальниками, втім, як і власниками енергетичної компанії будуть самі фермери Юнде. Вони зобов”язалися щороку вирощувати 2200 тонн кукурудзи, соняшнику та зернових. Газу метану, виробленого з цієї рослинної сировини а також із гною від 2000 юндевських свиней та корів, буде достатньо, щоб потужність ТЕС досягла одного мегавата. “Цього з лишком вистачить, щоб забезпечити електроенергією ціле село”, - каже Екард Фангмайер:

“Струм надходитиме до центральної електромережі. Загалом наша біогазова ТЕС вироблятиме більше електроенегії, ніж потрібно мешканцям села - близько трьох з половиною мільйонів кіловатгодин щороку. Згідно з законом про підтримку відновлюваних джерел енергії, енергозабезпечувальні компаніїї зобов”язані купувати наш екологічно чистий струм за підвищеними цінами. Саме це робить проект “Біоенергетичне село Юнде” рентабельним.”

Підвали будинків юндевців незабаром будуть вільні від газових та дизельних установок для опалення. Гаряча вода надходитиме з місцевої центральної мережі. 60% даватиме ТЕС, решту – теплова станція, в якій холодними зимовими місяцями спалюватимуть деревину з місцевих лісів:

“Ми спланували все так, щоб до центральної сільської тепломережі могли підключитися всі мешканці Юнде. Навіть ті, які поки що не є вкладниками нашого біоенергетичного товариства. Нагріта до 90 градусів вода надходитиме до будинків добре ізольованими трубами, прокладеними під землею. У підвалах замість громіздких казанів залишаться тільки невеличкі теплорозподільні установки. Обслуговуватимуть їх централізовано. Тож господарям непотрібно буде як раніше дбати про закупівлю дизельного пального, про ремонт та регулярні техогляди нагрівальних приладів, про завчасні виклики сажотруса...”

Щоб профінансувати прокладання теплоцентралі, кожному господарству в Юнде доведеться зробити одноразовий внесок у дві з половиною тисячі євро. Потім, гарантують розробники проекту, власники будинків сплачуватимуть за тепло в жодному разі не більше, ніж тепер. Але суттєва відмінність полягатиме в тому, що з наступного року гроші юндевців поповнюватимуть не каси енергоконцернів, а забезпечуватимуть надійний прибуток фермерам-односельцям. Для структурно слабких районів сільськогосподарського півдня Нижньої Саксонії це дуже важливий чинник. Важливо також і те, що “енергетичний острів Юнде” буде вільним від диктату ОПЕК та енергомонополістів. Пенсіонер Вільгельм Боде:

“Ціни на опалення ми будемо встановлювати самі, й залежитимуть вони, окрім кількості спожитої теплоенергії, ще й від того, скільки коштів ми захочемо вкладати у розвиток нашого біоенергетичного товариства. Відтепер усе в наших руках, і тому ми маємо рахувати не лише як клієнти, а й як власники майбутнього незалежного енергокомплексу.”

Створення такої енергетичної автономії обійдеться загалом приблизно в 5 мільйонів євро. Три мільйони інвестують юндевці, причому на 60% за рахунок кредитів, два мільйони євро мають надійти з федеральних та земельних коштів. Керує розробкою й здійсненням проекту Центр сталого розвитку при університеті міста Геттінген. На прикладі Юнде його фахівці хочуть довести, що в справі захисту довкілля не можна покладатися лише на технічний прогрес. Вирішальним чинником завжди залишатиметься людина. Зробити із селян палких прихильників біоенергетичної ідеї було зовсім нелегко. У складі ініціативної групи, крім науковців, три роки активно працювали психологи та соціологи. Спочатку кожен другий господар в Юнде скептично ставився до нової концепції, сьогодні членами товариства є понад 70% мешканців села. “Ми тепер не просто виробники сільськогосподарської продукції, а енергопостачальники, - наголошує фермер Юрген Гоперс. – З усіма економічними зисками, що їх несе наше нове профілювання”:

“Ціни на продовольчому ринку сьогодні дуже сильно коливаються, але якщо я збуватиму частину врожаїв для виробництва біогазу, то почуватимуся значно впевненіше. Енергоносії будуть потрібні завжди. Ми підрахували, що для безперебійної роботи ТЕС, приблизно 15% орних площ Юнде потрібно буде відвести під енергорослини - кукурудзу, соняшник тощо.”

Із введенням у дію енергетичного комплексу юндевці щороку викидатимуть в атмосферу на 3300 тонн двоокису вуглецю менше. Експериментальне село поб”є всі рекорди в боротьбі з парниковими газами, переконані експерти. Біоенергетика є повністю нейтральною щодо клімату, адже при спалюванні в повітря виділяється стільки СО2, скільки його увібрала в себе зелена сировина під час росту. До того ж, на відміну від сонця чи вітру, біомаса є стабільним відновлювальним джерелом для виробництва екологічно чистої електроенергії. Чому ж за таких переваг Юнде досі є єдиним біоенергетичним проектом у Німеччині? “Проблема головним чином полягає в тому, що ми звикли ставитися до сільського господарства надто традиційно, - переконаний Франц Фільгубер, референт відділу енергетичних та аграрних структур Баварської селянської спілки. – Нерідко можна почути, що вирощувати зернові для біомаси або засівати ріллю рапсом, з якого потім вироблятимуть біодизель, ледь не аморально, коли люди на планеті ще гинуть з голоду”:

“Енергія так само важлива, як і продукти харчування. Без енергії життя теж неможливе. За дешеві енергоресурси ведуть війни, знищують цілі народи... І все це за умов, коли цінна сировина буквально росте в нас під ногами. Біомаса - це невичерпне джерело енергії, яке доступне кожному. І, повірте, на земній кулі досить місця й для того, щоб прогодувати людство, й для того, щоб забезпечити його зеленими енергоносіями. Треба, як то кажуть, тільки захотіти. Нехтувати цей потенціал не тільки недбайливо, а й небезпечно – з огляду на парниковий ефект та глобальне потепління клімату.”

За матеріалами німецьких ЗМІ