Велосипед замість BMW: кожен грам СО2 - зайвий

Зате кожен із нас знає, скільки кінських сил має дивгун, і скільки літрів пального витрачається в місті, на трасі. Коли йдеться про гроші, потрібна пильність. Що ж до парникового ефекту... Через одне авто потепління клімату завтра не настане, й океан не вийде з берегів, гадаємо ми. І разом із сотнями тисяч інших водіїв стрімко наближаємося до кліматичної катастрофи.”

„Чому Ви їздите на автомобілі потужністю в 200 кінських сил?

- Не 200, а 250! Тому що це прикольно. Тому що це авто наче для мене зроблене. Просто клас! Не знаю, як вам іще пояснити... ”

„Вільним громадянам – вільна їзда”. Під таким гаслом німецька автомобільна промисловість виховувала покоління бюргерів. Промчати на власному BMW, Merceders, Porsche чи Audi – хіба це не мрія цілого життя? Чимало фанів найнадійніших, найбезпечніших лімузинів made in Germany є на всіх континентах. Раптом, після оприлюднення останньої доповіді ООН щодо стану клімату, всі заговорили про те, що експортний шлягер плямує „зелений” імідж Німеччини. BMW та Со, виявляється, очолюють перелік „найбрудніших” легкових машин у світі, тобто, тих, які найбільше шкодять атмосфері. Поясняюється це намаганням розмістити під капотом якомога потужніші двигуни. Саме такі автомобілі користуються попитом, а, отже, дають стабільний прибуток. Від 1990-го року парникові викиди в Євросоюзі загалом зменшилися на 5 відсотків. Водночас емісії СО2, спричинені транспортним рухом, зросли на 26. Іще десятиліття тому європейські автовиробники доборочинно зобов’язалися довести середню кількість двоокису вуглецю у випускних газах до 140 грамів на кілометр. Для німецьких авт цей показник становить сьогодні 170 грамів. Юрґен Реш, виконавчий директор спілки „Німецька допомога довкіллю”:

„З усіх країн Європейського Союзу Німеччина постачає на ринок автомобілі з найбільшим споживанням пального. Для італійських та французьких виробників досягти мети в 140 грамів СО2 на кілометр, і навіть 130, як того вимагає Єврокомісія, – цілком реально. Для Німеччини – ні, адже тоді середні витрати не повинні перевищувати 5,4 літра бензину або 4,8 літра дизпалива. Коли комісар з охорони довкілля Ставрос Димас виступив з ініціативою запровадити жорсткі законодавчі норми, першим нововведення дощенту розкритикував представник Німеччини в Брюсселі, Ґюнтер Ферхойген. Автомобільне лобі традиційно має дуже великий вплив на наших політиків.”

Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, повідомляє преса, в позаслужбовий час віддає перевагу автомобілю VW Touareg – позашляховикові, що, залежно від двигуна, викидає від 280-ох до 380-ох грамів СО2 на кілометр. В одному з рекламних роликів цей „воїн пустелі” тягне за собою по злітній смузі величезний аеробус. „Чи потрібні сьогодні європейцям всюдиходи, спроможні зрушити з місця літак? – запитують „зелені”. – Хіба що для того, аби з легкістю заїжджати на тротуар перед якимось кафе...” „Слоган концерну Фольксваген „через любов до автомобіля” в епоху загального потепління мав би лунати: „через любов до природи”, - каже Аксель Фридрих, співробітник німецького Федерального відомства охорони довкілля. – Туарег „ковтає” в місті до 20-ти літрів бензину - втричі більше, ніж звичайне авто середнього класу”:

„Промисловість з її агресивною рекламою потужності та швидкості несе пряму відповідальність за те, що заходи із захисту клімату не досягнуть своєї мети. При виборі автомобіля вирішальним чинником має бути економність. Однак щовечора по телебаченню нам демонструють, що їздити на малолітражках - не престижно.”

Фольксваген - найбільший у Європі автомобільний концерн – припинив виробництво трилітрових Lupo та екологічних Audi A2 тому, що, за офіційною версією, їх неохоче купували. „Якщо порівняти витрати на рекламні кампанії Туарега та Лупо, то останні інакше, як сміховинними не назвеш”, - зауважують фахівці. У десятці екологічно найчистіших авт світу Німеччина представлена лише Фольксвагеном Polo Blue Motion – сьоме місце. Перші два посідають японські автомобілі Toyota Prius та Honda Civic з гібридними силовими агрегатами. Цю відому від 1997-го року технологію - спільне або окреме використання двох двигунів: електричного та бензинового - німецькі маркетологи свого часу оцінили як безперспективну. „Що ж робити автоконцернам тепер, коли Єврокомісія рішуче налаштована обмежити обсяги шкідливих викидів? Як завжди, перейти до наступу, - каже, виконавчий директор спілки „Допомога довкіллю” Юрґен Реш. – За заощаджені грами СО2 Німеччина розраховуватиметься десятками тисяч утрачених робочих місць, погрожують виробники”:

„Те саме ми чули при запровадженні каталізаторів, за переходу на бензин, що не містить свинцю. І що? Нічого схожого не сталося. Ліміт шкідливих викидів, навпаки, треба сприймати як шанс. Якщо найближчими роками Німеччина не розпочне постачати на світовий ринок економні, надійні автомобілі, ми остаточно програємо в боротьбі з дешевшими зарубіжними конкурентами.”

„Кожна нова модель німецьких авт - будь якого класу - стає дедалі потужнішою. П’ять провідних концернів зайшли в штопор, постійно намагаючися випередити один одного в змаганні на внутрішньому ринку, а це дуже небезпечно. Сьогодні німцям подавай швидкість і ще раз швидкість, але настрої населення за одну ніч можуть змінитися. Уявіть собі, що буде, коли „престижно” – завтра означатиме спалювати не 20-25, а 3-4 літри бензину на сто кілометрів. Чиї автомобілі купуватимуть тоді? Звичайно ж, не made in Germany,” –

вважає професор Фердинанд Дуденгофер, експерт вищої технічної школи міста Ґельзенкірхен. Поки що „вивіскою” добробуту, респектабельності, процвітання вважаються запарковані перед дверима котеджу, офісу, втім, як і урядової будови, BMW, Merceders, Audi. Держава щедро заохочує придбання нових лімузинів найдієвішим чином – податками. Купивши, наприклад, для фірми Porsche Cayenne - 21 літр бензину, 378 грамів СО2, вартість 120 тисяч євро – можна списати в кінці року 59 тисяч. Службова Audi A8 також обійдеться усього лише в половину ціни. У відповідь на брюссельські дебати щодо ліміту викидів, глава уряду Німеччини Анґела Меркель відверто заявила, що вона відстоюватиме інтереси національної автопромисловості. Юрґен Реш:

„Чим пояснити те, що федеральна канцлерка, яка 10 років тому на посаді міністра охорони довкілля сама вимагала запровадити в Євросоюзі єдину норму в 120 грамів двоокису вуглецю, тепер безкомпромісно захищає автовиробників? У деяких країнах ЄС, зокрема, у Великобританії вже існує, так званий, штрафний податок на СО2. І він дуже посприяв тому, що службові машини там у середньому спричиняють сьогодні менше парникових викидів, аніж приватні авта.”

Однак і в Німеччині не все так безнадійно, як може видатися. Бюргери раніше за політиків збагнули, що за екстремальні буревії, повені та посухи частково несе провину кожен з нас:

„Я їжджу на роботу велосипедом, а на даху нашого будинку встановлені сонячні батареї. На більше в моєї родини, на жаль, бракує коштів.”

„Я відмовився від подорожей літаком, хоча сьогодні квитки можна придбати дуже дешево. Але, заради довкілля, - ліпше все ж таки потяг. Із тих самих міркувань, я вже давно продав своє авто.”

„Я – водій таксі, але, за будь-якої можливості, намагаюся вимикати двигун. Наприклад, стоячи на світлофорах. Дедалі більше моїх колег роблять те саме. Хто ж захистить планету, якщо не ми...”

За матеріалами німецьких ЗМІ