Верховна Рада визначилась, чим замінити "закон Колесніченка-Ківалова"

Із резонансного законопроекту, який ляже в основу нового мовного закону України, прибрали норми про мовних інспекторів та обов'язковий іспит для чиновників з української мови.

У четвер, 4 жовтня, після палких дебатів та кількох невдалих спроб Верховна Рада все ж проголосувала у першому читанні за законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який стане основою для нового мовного закону в Україні.

Над текстом цього законопроекту, авторами якого є народний депутат і голова профільного комітету Микола Княжицький ("Народний фронт") та Ірина Подоляк (Об'єднання "Самопоміч"), працювали понад 70 народних депутатів з усіх фракцій. До його розробки також долучилися експерти-філологи та представники десятків неурядових організацій. Про офіційну підтримку від уряду цьому законопроектові заявляв і віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. Проте отримати 226 голосів від народних обранців у сесійній залі на користь 5670-д виявилося дуже непросто.

Механізми контролю і санкцій

Цьому документу довелося витримати конкуренцію з законопроектом №5556 авторства представника "Блоку Петра Порошенка" Ярослава Лесюка, та №5669 від представника партії "Свобода" Михайла Головка. На голосування виносився ще й законопроект №5670, проте з огляду на те, що законопроект №5670-д став його доопрацьованою версією і над ним працював той самий колектив авторів, №5670 було знято з голосування.

Законопроект №5670-д, за словами Миколи Княжицького, є найширшим з усіх поданих, оскільки декларує використання української мови у всіх сферах суспільного життя: судочинство, документообіг, освіта, мистецтво, кінематограф, книговидавництво, ЗМІ, сфера обслуговування тощо.

Закон має посилити позиції українського книговидавництва

Окрім цього, документ зобов'язує не лише перших осіб держави, а й інших чиновників і працівників освітніх та медичних закладів комунальної та державної форми власності вільно володіти державною мовою.

Порушників мовного закону штрафуватимуть у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Знущання з української мови законопроект прирівнює до наруги над державними символами, що карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Контролюючі функції законопроект покладає на Уповноваженого із захисту української мови, який серед іншого, оприлюднює висновки щодо ознак приниження української мови у публічних виступах.

Над текстом законопроекту 5670-д члени профільного комітету та автори працювали до останньої хвилини. Внаслідок чого з тексту були прибрані найрезонансніші положення, за які його звинувачували у "хуторянстві"  та які викликали найбільше суперечок. Йдеться, зокрема, про запровадження служби мовних інспекторів, які повинні були відстежувати виконання норм закону, а також про Центр української мови, який мав проводити обов'язковий іспит з української мови. Крім того, за словами Миколи Княжицького, останні правки привели у відповідність, зокрема, статтю закону щодо мови освіти в Україні, до Закону про освіту та рекомендацій Венеціанської комісії до нього.

Про нацменшини не згадали

Найбільше законопроект 5670-д критикували за те, що у ньому відсутні положення про мовні права нацменшин. Проте Ірина Подоляк заявила, що закон присвячений саме питанню державної мови, а "права мов корінних народів нацменшин містяться у законі про нацменшини та Європейській хартії регіональних мов та мов нацменшин, які ухвалені і виконуються в Україні".

На відміну від 5670-д, у законопроекті 5556, окрім утвердження української як державної, декларувалося, що держава піклується про мови корінних народів та мови нацменшин. Документ також визначав порядок застосування державної мови у суспільних сферах, проте у ньому йшлося, що, наприклад, у населених пунктах, де не менше третини жителів відносить себе до нацменшини, ця норма не є обов'язковою. А у законопроекті 5669, який зібрав найменше голосів, пропонувалось, що держава захищатиме мову нацменшин лише у разі, якщо кількість її носіїв у межах певної території становить не менше 30 відсотків.

Також документ передбачав інспектування чиновників на знання мови та адміністративну відповідальність за недотримання мовних норм.

Чи дочекається Венеціанська комісія?

Ухвалити основу під новий мовний закон вдалося після кількох невдалих спроб лише тоді, коли народний депутат від БПП Ігор Гринів закликав колег підтримати 5670-д за умови, що його автори до другого читання внесуть у нього істотні правки з врахуванням тексту законопроекту Ярослав Лесюка.

Коли відбудеться розгляд закону у другому читанні, наразі не відомо. Як невідомо й те, чи направить керівництво Верховної Ради мовний законопроект на оцінку експертів Венеціанської комісії. Хоча під час спілкування з DW кілька місяців тому голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко припустила, що після ухвалення мовного законопроекту у першому читанні, він може бути відправлений на експертизу Венеціанської комісії, "щоб пізніше уникнути додаткових непорозумінь і не дати можливості незадоволеним гравцям використати це якимось чином".

Протести у Києві проти посилення позицій російської мови, липень 2012

Як відомо, на сьогодні в Україні не існує чинного закону, який би регламентував функціонування державної мови та визначав її статус у різних суспільних сферах. Оскільки 28 лютого цього року Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним Закон "Про основи державної мовної політики" від 3 липня 2012 року через порушення процедури його ухвалення. Документ був відомий під назвою "закон Колесніченка-Ківалова" - за іменами його авторів - одіозних депутатів-регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова. І хоча й визнавав українську мову як державну, проте регламентував головним чином використання російської.

У ньому йшлося зокрема про те, що на території, де "кількість осіб-носіїв регіональної мови" перевищує 10 відсотків, місцеві ради можуть ввести її в усі сфери суспільного життя. У відповідній статті наводився перелік з 18-ти таких мов, який починався з російської.

Підпишіться на нас