1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Верховна Рада в очікуванні Зеленського

23 квітня 2019 р.

Верховна Рада України висунула вимоги новообраному президенту і очікує реакції Володимира Зеленського. Депутати хочуть закон про імпічмент президента та не хочуть дострокових виборів.

https://p.dw.com/p/3HIXH
Верховна Рада в очікуванні Зеленського і розпуску парламенту
Фото: DW/A. Sawitsky

Складається враження, що після президентських виборів Верховна Рада розгублена. Депутати не знають, чого очікувати від майбутнього президента України Володимира Зеленського. Лунає побоювання, що після інавгурації він може розпустити парламент та призначити дострокові вибори. Нині народних обранців хвилює лише це питання. Адже раніше Зеленський уже натякав на таку можливість, зауважуючи, ще його команді це було б вигідно.  Поки Зеленський розмірковує, депутати вирішили діяти на випередження й висунули йому свої вимоги.

Реверанси перед новим президентом

Виступаючи з трибуни 23 квітня, голова фракцій "Народний фронт" Максим Бурбак заявив, що основне завдання нового президента - повернути окуповані території та захистити країну від російської агресії. "Президент, уряд і парламент мають разом працювати задля успіху країни. Очікуємо почути від нового президента про заплановані кроки на перші сто днів, перший рік і на весь термін. Тепер Україна як ніколи потребує чесності й реалізму", - сказав Бурбак.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що вимагає від нового президента зниження тарифів, підвищення зарплат та пенсії, зменшити кількість депутатів у Верховній Раді. Голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк нагадав, що новий президент є "слугою" українського народу, тому в першу чергу необхідно зняти недоторканність з нардепів і самого голови держави. Він додав, що від президента очікують прозорого оборонного бюджету, зміцнення безпеки, у тому числі енергетичної, закону про скасування схеми "Роттердам+".

При цьому чимало депутатів вказували на необхідності негайного ухвалення закону про імпічмент. Депутат фракції "Батьківщина" Андрій Кожемякін наголосив, що відповідний документ фракцією був зареєстрований ще у 2014 році й тепер його необхідно якомога швидше включити до порядку денного Ради. Якнайшвидше ухвалення законів про зняття недоторканості з президента, народних депутатів та суддів та закону про імпічмент президента є пунктами передвиборної програми Володимира Зеленського "Україна моєї мрії".

"Це банальний острах. Депутати розгублені, оскільки не знаю, чого очікувати від нового президента, тому грають на випередження", - каже заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. 

Підстав для розпуску немає

Депутат-мажоритарник з Дніпропетровської області Віталій Купрій ще на початку квітня створив у Верховній Раді міжфракційне депутатське об'єднання "За Зеленського!". Однак у перший сесійний день після президентських виборів ніхто з депутатів до цього об'єднання так і не увійшов. Ініціатор створення депутатського об'єднання поки що залишається на самоті.

Виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук припускає, що поки що депутати причаїлися й очікують "нового політичного розкладу" в парламенті. Вона не виключає, що більшість з них готова буде ситуативно підтримувати ініціативи президента Зеленського, зокрема й стосовно його кадрових призначень. Більшості народних обранців не вигідні дочасні парламентські вибори, вважає Конончук. 

Член парламентської фракції "Народний фронт" Леонід Ємець запевняє, що правових підстав оголошувати дострокові вибори, мовляв немає, оскільки президент може це зробити не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення повноважень чинного складу парламенту.

За підрахунками Ємця, це 27 жовтня цього року. Тобто, оголосити дострокові вибори президент може, мовляв, лише до 27 квітня. А Володимир Зеленський вступить у повноваження президента лише після інавгурації, а це станеться, як очікують, приблизно на початку червня. 

Утім, у 90-й статті Конституції України зазначено: повноваження старого парламенту припиняються лише у день відкриття першого засідання нового, тобто щонайраніше у листопаді. А шестимісячний термін спливає, виходить, у травні. Тим не менш, Ємець називає теоретичний розпуск парламенту новим президентом "безпрєдєлом". "Чи можна діяти "по безпрєдєлу"? Ми бачили приклади. Чи варто це робити? Навряд чи. Новий президент має виконувати обіцяне. А ідеї, які обіцяв новий президент, майже на 100 відсотків збігаються з обіцянками нинішнього наявного парламенту", - вважає Леонід Ємець.

"Дочасні вибори можливі, якщо саморозпуститься коаліція, а нова не сформується, або якщо впродовж 30 днів з якоїсь причини парламент не збереться на засідання", - пояснила представник президента Петра Порошенка у Верховній Раді Ірина Луценко. "Але парламент не тільки готовий збиратись, а й активно працювати", - заявила вона. Ірина Луценко розраховує, що перебіжчиків з фракції "Блоку Петра Порошенко", які захочуть працювати на Зеленського, буде небагато.

З прицілом на осінь

Деякі експерти вказують на те, що дочасні вибори можуть бути вигідні, як команді Зеленського, так і команді Порошенка. Переможцю президентських виборів дострокові вибори не дадуть втратити шалену електоральну підтримку і Володимир Зеленський таким чином зможе провести в Раду більше своїх людей та не матиме у подальшому проблем з підтримкою своїх ініціатив коаліцією. Петру Порошенку "розігріті" виборці та дострокові вибори теж можуть допомогти зберегти в парламенті свою присутність.

Однак команда Порошенка розраховує на осінь, вважає Світлана Конончук. Адже, за її словами, за цей час Володимир Зеленський може розгубити свій 70 відсотковий рейтинг підтримки виборців. І це шанс для Порошенка знову зайти у Верховну Раду переможцем.

Але всі політичні карти в майбутньому може сплутати нинішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який заявив, що йтиме на вибори з новою політичною силою. "Саме Гройсман може підхопити тих, хто розчарується до осені в Зеленському і 35 відсотків тих виборців, які взагалі не ходили голосувати на виборах президента, бо не бачили для себе вибору серед кандидатів",  - припускає Виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук.

Пропустити розділ Більше за темою