Верховна Рада: період стагнації

Оголошення президентом Володимиром Зеленьским дострокових парламентських виборів сплутало всі плани народним депутатам. Замість п'яти місяців, що залишались їм до чергових виборів у жовтні, народним обранцям доведеться завершувати роботу у стислі строки. Адже через два місяці - 21 липня - відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради. Спантеличені рішенням Зеленського 62 парламентрі підписали подання до Конституційного суду (КС) про визнання указу президента про дострокове припинення повноважень ВР та призначення позачергових виборів неконституційним.

Поки депутати очікують на рішення КС, дехто з них згадав про політичну кризу 2007 року і заявляє, що від часу оголошення позачергових виборів Верховна Рада нелегітимна і не може ухвалювати закони. Інші ж у вівторок, 28 травня, збираються прийти на роботу у сесійну залу, аби за два останніх місяці ухвалити ті законопроекти, до яких не доходили руки майже п'ять років. DW з'ясовувала, чи легітимна нині Верховна Рада і чи може голосувати за закони?

Всі до роботи

"У 2007 році була інша ситуація та інші підстави розпуску Верховної Ради, коли вона втратила дієздатність, бо було менше 300 депутатів у складі Ради через дострокове складання мандатів деякими народними обранцями", - пояснює юрист-конституціоналіст, президент Інституту виборчого права, колишній народний депутат Юрій Ключковський. Він наголошує, що порівнювати політичну кризу з нинішньою некоректно. Адже тоді недієздатна Верховна Рада не могла ухвалювати закони. Нинішній парламент - дієздатний, тому може ухвалювати закони відповідно до Конституції.

"Верховна Рада відповідно до Конституції є легітимною, - пояснює DW експерт з правових питань Центру Разумкова, один з авторів української Конституції Віктор Мусіяка. - Вона діє та має повноваження до прийняття присяги народними депутатами наступного скликання. До цього дня вона може приймати закони, діяти так, як вона працювала до початку виборчого процесу. Ніяких обмежень щодо повноважень депутатів зараз немає". 

На цьому наголошує й експертка з конституційного права Центру політико-правовових реформ Юлія Кириченко. "У Конституції все чітко прописано, повноваження Верховної Ради, щодо якої навіть ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень, припиняються лише в момент відкриття першого засідання нової Ради, коли нові депутати складуть присягу", - зауважує Кириченко. Тож, нинішнім депутатам не варто саботувати свою роботу, а потрібно йти у сесійну залу, голосувати за законопроекти, працювати в комітетах і з виборцями та останні два місяці плідно потрудитись на благо країни.

Чи будуть кадрові питання у фокусі?

Легітимність нинішньої Ради поширюється і на ухвалення кадрових рішень. Зокрема, вже цього тижня парламент може відправити у відставку прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Відповідно до Конституції, якщо депутати проголосують за це, то з прем’єром автоматично йде у відставку і увесь склад уряду. "Уряд буде у відставці, але він теж, як і парламент, працює до утворення нового уряду новим складом Верховної Ради. Це запобіжник, аби не утворювався вакуум влади", - зазначає Кириченко. Повноваження прем'єра у цей період має виконувати його перший заступник. 

Однак, чи вноситиме Володимир Зеленський на розгляд нинішнього складу парламенту свої кандидатури, зокрема на голову Служби безпеки України, котрий призначається і звільняється Верховною Радою за поданням  президента? Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель припускає, що Зеленський почекає з цим, адже між нинішнім парламентом та президентом уже встигли склались напружені відносини. "Вони зараз працюють у форматі політичного протистояння і цей розкол триватиме. Свідченням цього є заява представника президента у парламенті, що Зеленський не вноситиме жодних законопроектів до Ради цього скликання", - каже Кошель.

Аби не втратити час

Самі ж парламентарі вже відсьогодні збираються активно стати до роботи. Вони планують розглянути законопроекти про тимчасові слідчі комісії, а також зміни до виборчої системи на основі відкритих виборчих списків. "У вівторок парламент продовжить ухвалювати закони, зокрема соціальні ініціативи, підтримку прав в Україні. Крім того, на розгляді ВР перебувають закони, що стосуються сфери національної безпеки та оборони", - заявив керівник фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов.

Однак все проголосоване має ще підписати або заветувати президент. Експерти схиляються до того, що Володимир Зеленський ігноруватиме всі ухвалені у цей період рішення. "Втім, для країни важливо не втрачати ці два місяці. Треба шукати компроміс і голосувати за законопроекти, які не містять різночитань. Це ратифікація міжнародних угод, законопроекти по децентралізації тощо", - вважає голова КВУ.

При цьому Олексій Кошель не виключає, що депутати використають ці два місяці та парламентську трибуну для безкоштовної передвиборної агітації. Експерти побоюються, що час до дострокових виборів парламент не зможе ухвалити жодного законопроекту, а якщо й ухвалить, то президент Зеленський їх заветує, аби "помститись" депутатам.

Зеленський же уже закликав народних депутатів наступні два місяці не використовувати трибуну Верховної Ради для особистого піару й не перетворювати український парламент на майданчик для виборчих кампаній старих партій. "Попри те, що ваша діяльність майже остаточно знищила легітимність Верховної Ради, у вас є шанс хоч трохи відновити довіру суспільства до представницької демократії. Для цього потрібно лише почати нарешті голосувати за реформаторські законопроекти, які були розроблені українськими та західними фахівцями. Вони роками залишаються без розгляду, хоч на них чекають громадяни та країна", - заявив Зеленський через соціальну мережу Facebook.