Боротьба за голоси мігрантів

У федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія в неділю, 13 травня, відбулися парламентські вибори. Згідно з попередніми прогнозами німецького суспільно-правового телеканалу ARD, перемогу здобула Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), діставши 38 відсотків голосів. За Християнсько-демократичний союз (ХДС) проголосували за попередніми оцінками 25,5 відсотків виборців. Третє місце, судячи з усього, дісталося партії «Союз-90/Зелені». За попередніми даними, цій політичній силі свої голоси віддали 12 відсотків виборців. Таким чином соціал-демократи й «зелені» знову зможуть сформувати уряд у найбільшій федеральній землі Німеччини.

Важливу роль для результатів голосування в Північному Рейні-Вестфалії, на думку експертів, відіграє вибір людей, які мають іммігрантську історію. Їх чимало – 4,1 мільйона жителів цієї федеральної землі походять з родин іноземців. Половина з них має право голосу. Це майже 15 відсотків усіх виборців землі.

"Червоно-зелені" попереду

Найбільше певності з іммігрантами, які мають турецьке коріння. Автори дослідження Дуйсбурзького центру турецьких студій та вивчення інтеграції 2010 року дійшли висновку, що 37% виборців з турецької громади віддали б свої голоси СДПН, 20% - «зеленим», 4% - християнським демократам, і лише менше 1% - Вільній демократичній партії (ВДП). Такі чіткі партійні уподобання, на думку голови Інтеграційної ради землі Північний Рейн-Вестфалія Тайфуна Кельтека, є цілком логічними. Як соціал-демократи, так і «зелені» записали в своїх програмах чимало вимог населення турецького походження, нагадує експерт.

Кельтек наголошує, що соціал-демократи й «зелені» вимагають як подвійне громадянство, так і виборчі права для турків на комунальних виборах . «Для турків, які живуть у Німеччині упродовж от уже півстоліття, це досі неможливо», - каже Кельтек, котрий виявляє політичну активність для СДПН.

«Зелені» й соціал-демократи набирають бали в очах виборців турецького походження й на ще одному політичному полі. Адже обидві ці політичні сили доброзичливіше, ставляться до прагнень Туреччини приєднатися до ЄС, ніж християнські демократи й ліберали, котрі, як зауважує Кельтек, «борються проти вступу Туреччини».

Різні симпатії

Дослідження партійних уподобань турецьких мігрантів проводяться вже майже десять років поспіль. У федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія вони стабільно симпатизують червоно-зеленому табору. Підтримка СДПН коливалася між майже 40 і 50%. Показник підтримки «зелених» зазнавав сильних змін, становлячи від одного до майже 20 відсотків. Легкий, але постійний плюс фіксувала Ліва партія, за неї виступають майже 8%.

Зовсім інакше виглядає статистика, яка свідчить про політичні погляди серед переселенців. Це представники етнічних німецьких меншин, які упродовж багатьох поколінь жили в країнах Східної та Південно-Східної Європи, а також частково в Азії. Перебираючись до Німеччини, вони відразу одержують усі права німецьких громадян, зокрема, і право голосу. За даними досліджень, які походять з 2007 року, ця категорія виборців значно сильніше підтримує консервативний табір.

Вихідці з Туреччини на відміну від переселенців не почуваються рівними членами німецького суспільства. На думку голови Інтеграційної ради федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Тайфуна Кельтека, тут німецьким політикам потрібно докласти більше зусиль. Можливо, це і є та причина, що п'ята частина виборців з цієї групи не йде на вибори, припускає Кельтек. Крім того, на його переконання, політики з турецьким корінням недостатньо представлені серед кандидатів до ландтаґу.

Утім прогнозувати розподіл голосів виборців іноземного походження, спираючись на соціологічні опитування нині не варто. Адже останнє дослідження політичних уподобань мігрантів проводили ще 2010 року, відразу після виборів до ландтаґу. Тоді ніхто не міг знати, що через два роки доведеться проводити дострокове голосування.