1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вибори до Київради: старі технології знову в тренді

Лілія Гришко23 травня 2014 р.

Кандидати у депутати Київради продовжують підкуповувати виборців продуктовими наборами та концертами. Виборці ж хочуть від кандидатів конкретних програм і прозорих умов роботи.

https://p.dw.com/p/1C4s3
Деякі учасники київських виборів відмовились від агітаційних наметів, деякі - ні.
Деякі учасники київських виборів відмовились від агітаційних наметів, деякі - ні.Фото: DW/L.Grischko

Без міського голови Київ живе вже майже два з половиною роки, а повноваження Київради закінчилися влітку 2013 року. Увесь час Партія регіонів всілякими способами намагалася відтермінувати вибори у столиці. Нині ж, одночасно із позачерговими президентськими виборами, кияни нарешті обиратимуть собі мера та депутатів Київради. Охочих поборотися за владу у Києві виявилося надзвичайно багато. За посаду київського міського голови боротимуться 19 претендентів.

Кандидати підкуповують виборців гречкою

Ще більше – бажаючих потрапити у київську міськраду. За 120 місць у Київраді змагатимуться близько трьох тисяч кандидатів. З них тисяча претендентів змагається на мажоритарних округах і близько двох тисяч – за партійними списками. "Мало часу для агітації, така велика кількість конкурентів, тому виборча кампанія у Києві надзвичайно потужна. Але кандидати не особливо змінили підходи до агітації виборців", - розповів Deutsche Welle експерт з виборів громадської організації ОПОРА Тарас Чмут.

За його словами, кандидати у депутати Київради агітували киян "перевіреними" методами – роздачею пасок до Великодня, продуктових наборів до травневих свят, "покупкою" голосу виборця за 200 гривень, облаштуванням дитячих майданчиків, організацією концертів, роздачею дисконтних карток для покупок у супермаркетах, роздачею запрошень на дискотеку з кандидатом. "Виборців знову намагаються підкупити гречкою. Але чи погодяться на це кияни тепер, покажуть результати виборів", - вважає Тарас Чмут.

Ukraine Kommunalwahl in Kiew 2014
Виборці чекали боротьби програм, а отримали боротьбу "подарунків"Фото: DW/L.Grischko

Експерти наголошують, що київські виборці після подій на Майдані кардинально змінилися і хочуть від кандидатів іншого. "На Майдані кияни склали іспит на громадське суспільство. Тепер вони хочуть, аби їхні депутати не крали, щоб були прозорі процедури їхньої роботи у Києві, аби контролювати їхню діяльність. А людей знову агітують гречкою", - констатує керівник виборчих програм Комітету виборців України Андрій Линник. Тому, на його думку, хто саме отримає владу в столиці, є "справжньою лотереєю".

Ставка на чесні і нові технології

Такий шанс, переконані експерти, можуть отримати кандидати, які намагаються чесно вести передвиборчу кампанію, дотримуючись норм закону. "Таких кандидатів десь 10-20% зі всього списку по мажоритарних округах, але вони є. Вони намагаються робити ставку на пряме спілкування з виборцями", - зауважує Тарас Чмут. За його словами, найтрендовішою новацією цьогорічних виборів у Києві є спілкування з цільовою виборчою аудиторією через соціальні мережі, коли кандидати звітують про свою роботу у Фейсбуці чи Твіттері, створюють там "віртуальні події", реагують на скарги користувачів соцмереж, коментують інформацію від виборців.

Окрім цього, розповів Чмут, цього разу деякі кандидати та партії спробували відмовитися від традиційних агітаційних наметів з агітаторами та роздачею агіток, а вдалися до "безконтактних" інформаційних конструкцій, де виборець може почитати всю інформацію про кандидата, коли захоче, без нав’язливого агітування.

Кандидати в мери агітують скромно

При цьому експерти зазначають, що кандидати у мери Києва здебільшого просувають свою кандидатуру через партійні осередки і традиційну рекламу на ТБ, біг-бордах та сіті-лайтах, відмовившись від прямого контакту з виборцями. "Загальна ситуація в країні відволікає від місцевих виборів", - наголошує Андрій Линник. Він зауважує, що вперше на виборах у Києві не застосовується адмінресурс.

Ukraine Kommunalwahl in Kiew 2014
Традиційна реклама залишилась, але чи користується вона попитом?Фото: DW/L.Grischko