Визнання Єрусалима столицею Ізраїлю - крок з непередбачуваними наслідками

У вибухонебезпечному нагромадженні проблем на Близькому Сході статус Єрусалима відносять до найгостріших. Рішення президента США Дональда Трампа визнати місто столицею Ізраїлю матиме непередбачувані наслідки.

Сполучені Штати визнають Єрусалим столицею Ізраїлю - усупереч застереженням і спротиву міжнародної спільноти. Президент США Дональд Трамп оголосив про це рішення під час своєї промови в середу, 6 грудня. Трамп доручить Державному департаменту США перенести до Єрусалима американське посольство, яке з 1966 року знаходиться в Тель-Авіві. Однак підготовка до такого кроку забере кілька років.

В арабському світі рішення американського президента наштовхнулося на масивну критику. Адже боротьба за Єрусалим точиться на багатьох рівнях - політичному, культурному, релігійному. Історик і публіцист Саймон Себаг-Монтефіоре у своїй біографії міфічного статусу міста описує Єрусалим як "батьківщину єдиного бога, столицю двох народів, святиню трьох релігій і єдине місто, яке існує як на небі, так і на землі: безпрецедентна краса земного міста - ніщо у порівнянні до пишноти небесного".

Відчайдушна боротьба за місто - як військова, так і боротьба трактувань - ведеться у тому числі й через це. Єрусалим - не лише історичне, а ще й релігійне, а тому в символічному сенсі визначне місто, у тому числі й у XX та XXI століттях.

Israel verschärfte Sicherheitsvorkehrungen am Tempelberg in Jerusalem

Спірні святині - ізраїльський прикордонник несе службу біля Старого міста і Храмової гори

Унаслідок першої Арабо-ізраїльської війни 1947-1949 років Західний берез річки Йордан і Східний Єрусалим відійшли до Йорданії, а західні райони міста - до Ізраїлю. Під час Шестиденної війни 1967 року Ізраїль відвоював майже повністю заселену палестинцями східну частину міста, а в 1980 році - об'єднав її із заселеними ізраїльтянами західними районами та оголосив своєю неподільною столицею.

З того часу зіткнення через це місто спалахували не раз. Сторони ведуть запеклу боротьбу за святині старого міста - Купол скелі на Храмовій горі з мусульманського боку і Стіну плачу з ізраїльського. І в цій боротьбі не може бути переможця - тріумф однієї сторони означає поразку іншої.

Криваві наслідки однієї прогулянки

Особливо чітко це проявилося під час відвідин ізраїльським прем'єром Аріелем Шароном єрусалимської Храмової гори, яка перебуває під палестинським адмініструванням, у вересні 2000 року. Роком раніше безрезультатно завершилися мирні переговори у Кемп Девіді, які проходили під модеруванням тодішнього президента США Білла Клінтона.

Візиту Шарона вистачило, аби розпалити конфлікт з новою силою - полетіло перше каміння. Згодом заворушення вилилося у другу інтифаду - понад чотирирічне повстання на всіх Палестинських територіях. Релігійні мотиви сплелися з політичними, і відрізнити їх було вже практично неможливо.

10 Jahre der zweiten Intifada Flash-Galerie

Сцена гніву: повстання палестинців під час другої інтифади

У нинішніх дебатах щодо майбутнього статусу Єрусалима, викликаних Дональдом Трампом, ставки також високі. "Тут, звичайно, відіграє роль питання суверенітету над власною - а у випадку палестинців - майбутньою державою", - вважає Александер Бракель (Alexander Brakel), очільник представництва Фонду Конрада Аденауера в Єрусалимі. Він нагадує, що обидві сторони вважають Єрусалим своєю столицею.

Загроза хиткому миру між ізраїльтянами й палестинцями

Своїм рішення щодо перенесення посольства США та визнання Єрусалима столицею Ізраїлю Трамп ризикує поставити під питання хиткий мир між ізраїльтянами і палестинцями. Невідомо, як арабський світ відреагує на цей крок, зазначає Александер Бракель. За його словами, протести кінця липня цього року, викликані запровадженням з боку Ізраїлю обмежень на відвідини Храмової гори після вбивства двох поліцейських, можуть дати уявлення про ймовірні майбутні протести. Водночас експерт не виключає й те, що цього разу спалаху насильства вдасться уникнути - розвиток подій важко передбачити.

Він додає, що Східний Єрусалим для більшості ізраїльтян великої ролі не відіграє - вони все не ступають туди ногою. Статус Східного Єрусалима де-факто не повинен підлягати дискусії, зазначає Бракель. При цьому він додає, що вирішення питання майбутнього статусу Храмової гори і Стіни плачу напевно буде складним і міститиме підводні камені.

Теми

Політика

Понад двісті поселень

Згідно з даними правозахисної організації "Бецелем", в 1967-2013 роках на Західному березі річки Йордан та в Східному Єрусалимі були створені 125 офіційних ізраїльських поселень й аванпостів, а також близько сотні нелегальних. За інформацією Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), влада Ізраїлю зайняла 35 відсотків території Східного Єрусалима під будівництво одиниць житла.

Політика

Чи є шанс на примирення?

У районі Хар-Хома, розташованому між Єрусалимом і Вифлеємом, будують нове єврейське поселення. Представники палестинців вважають, що ізраїльська політика поселень перешкоджає мирному врегулюванню та знищує шанси на рішення тривалого конфлікту шляхом створення двох держав. Міжнародна спільнота також критикує будівництво поселень.

Політика

Ізраїль конфіскує приватні землі

На землях, що перебували в приватній власності палестинців, будівництво поселень заборонялося. Новий закон постфактум легалізував поселення, зведені на палестинських територіях "через незнання або за ініціативою держави". Власникам землі виплатять компенсації або виділять альтернативні ділянки. Палестинська автономія не дозволяє продавати Ізраїлю землю під страхом смертної кари.

Політика

Знесення Амони

Новий закон не поширюється на ті єврейські поселення, які рішенням суду повинні були знесені. Проте саме за допомогою цього закону прибічники поселень сподівалися запобігти примусовому виселенню жителів Амони - поселення на Західному березі річки Йордан, конфлікт мешканців якого з владою Ізраїлю тягнеться з 2005 року. 40 родин примусово виселили, після чого почали зносити будівлі.

Політика

Барикади та заворушення

Верховний суд Ізраїлю постановив знести Амону ще наприкінці 2014 року. Терміни знесення не раз переносили. До останнього моменту учасники правих угруповань та поселенці протидіяли евакуації жителів та руйнуванню поселення. Багато противників знесення Амони спеціально приїхали сюди з інших міст. У свою чергу палестинці запекло протестували проти збереження поселення.

Політика

Конфлікт поселенців з палестинцями

Поселенці з Амони вважають, що Західний берег річки Йордан, який Ізраїль захопив в результаті Шестиденної війни у 1967 році - це земля, обіцяна єврейському народу Богом, про що йдеться в Торі. Зараз близько 600 тисяч ізраїльтян мешкають у поселеннях на Західному березі та у Східному Єрусалимі. Між єврейськими поселенцями та палестинцями знову й знову відбуваються сутички.

Політика

Новий прихисток в Офрі

Загалом близько 4000 квартир для єврейських поселенців були збудовані на земельних ділянках, що належали палестинцям. У підсумку йдеться про 16 поселень та аванпостів. Тепер їх потрібно або примусово знести, або легалізувати відповідно до нового закону. Багато колишніх жителів Амони знайшли новий прихисток у сусідньому поселенні Офра.

Політика

Примусове знесення в Офрі

Але й у самій Офрі, яка існує з 1975 року, не всі будівлі були зведені на законних підставах. Тому до 5 березня 2017 року тут потрібно буде знести дев'ять осель, збудованих на приватних земельних володіннях палестинців. Родина Бен Шушан опинилась серед тих, кому доведеться залишити помешкання.