1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вирок Ходорковському – це вирок російському судочинству

19 травня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALyI

Німецька преса коментує процес над колишнім керівником нафтового концерну ЮКОС Михайлом Ходорковським. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ пише:

Яким би не був вирок проти колишнього керівника ЮКОСа Михайла Ходорковського – десять років виправних робіт чи два роки умовно – оголошення вироку все одно кине тінь на Росію, Кремль та його господаря – Володимира Путіна. Російський президент може скільки завгодно говорити, що його країна є цілком правовою державою, а судова влада функціонує незалежно від впливу установ. Однак переконати когось за межами своєї країни він навряд чи зможе. Американський уряд з приводу справи Ходорковського висловив “надзвичайне занепокоєння”, гостра критика лунає від спостерігачів за процесом, подібні зауваження можна було б почути також з Брюсселя та Берліна, якби вони не мовчали з політичних міркувань. Однак один вирок можна винести абсолютно точно: довіру собі цим процесом російські суди не здобули, - робить висновок ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ вважає, що вирок у цьому процесі відлякає іноземних інвесторів:

Для того, щоб відновити репутацію великої держави, Москва використовує нову ефективну зброю: контроль над енергетичними резервами. Процес проти нафтового магната Михайла Ходорковського є наглядним прикладом того, як політична юстиція може суперечити принципам правової держави. Суворість вироку у справі Ходорковського вирішуватиме, чи програє Путін у ”великій грі” світового масштабу. Якщо слухняний Кремлю суд перегне палицю, це відлякає інвесторів, які могли б, власне, посприяти тому, щоб Росія опинилася на боці світових переможців, - застерігає ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ.

Газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ пише про політичний підтекст процесу проти Ходорковського:

Оголошення Ходорковського винним є крапкою у яскравому прикладі свавільного судочинства. Адже багато пунктів звинувачення, передусім ухилення від оподаткування, можна висунути проти чисельних підприємців, які свого часу розкуповули російську економіку, навіть проти іноземців. Враження, що Ходорковський потрапив у жорна політичних розборок, посилюється через те, що перед своїм ув”язненням він встиг перетворити ЮКОС на концерн, що міг бути прикладом для наслідування. Прозорість бухгалтерії за західними стандартами, соціальні гарантії та заохочення жителям нафтовидобувних областей були нетиповиними для російських умов. Усе це призвело до конфронтації з Кремлем. Тому-то президент Путін не лише нацькував на Ходорковського фінансові та судові органи, а й дозволив рограбувати ЮКОС, - зазначає НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ.

Серед внутрішньонімецьких тем найбільше коментарів присвячено річному звітові Федерального відомства із захисту Конституції, оприлюденому у вівторок німецьким міністром внутрішніх справ Отто Шилі. У звіті сказано, що найбільшою загрозою для країни є ісламський екстремізм. З цього приводу газета ВЕЛЬТ пише:

Отто Шилі навряд чи вдасться уникнути характеристик як особи, яка знову нагнітає ситуацію. Його твердження про те, що найбільшою загрозою внутрішній безпеці країни є ісламістський екстремізм, містить у собі реальне послання: не тероризм сам по собі загрожує німцям, а екстремізм, з якого може вирости терор. Насильницька боротьба проти Німеччини провадиться насамперед у ідеологічній сфері. Вже тривалий час так зване ”паралельне суспільство” пропонує не лише ”паралельні” їжу чи танці, але й також ”паралельні” публічні місця без німецької мови, без німецьких законів та без німецької поліції, - читаємо в газеті ВЕЛЬТ.

Окрім загрози ісламського тероризму, згідно зі звітом, небезпечними для Німеччини є також правий екстремізм та неонацизм. Газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ розмірковує:

Судячи з усього, політики у своїй боротьбі проти праворадикалів після невдалої спроби заборонити Націонал-демократичну партію Німеччини вибилися з колії. Міністр внутрішніх справ Отто Шилі виглядав учора під час представлення звіту Федерального відомства із захисту Конституції майже безпомічним. На питання, чи його міністерство наважиться на ще один процес щодо заборони НДПН, міністр несміливо відповів, що всі обставини докладно перевіряються і з юридичної точки зору це нині не має сенсу. Тобто можна цілком зробити висновок, що політика зі своєю мудрістю зайшла у глухий кут. Те, чого не можуть досягти політики, можуть, як видно, зробити громадяни. Вражаюча демонстрація мешканців Берліна та Дрездена 8 травня, коли громадяни зробили потрібний крок у відповідний момент, добре дала зрозуміти праворадикальним партіям, що вони у цьому суспільстві є небажаними, - підсумовує ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук