1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Заклик до дії

Ліса Шлайн, Катерина Каплюк23 травня 2012 р.

У 2050 році кількість хворих на слабоумство може зрости до 115 мільйонів, порівняно з теперішніми 36 мільйонами. Особливо постраждають бідні країни.

https://p.dw.com/p/1513G
Фото: picture-alliance/dpa

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), що співпрацює з Міжнародною організацією з хвороби Альцгеймера (Alzheimer's Disease International), минулого місяця випустила перший глобальний звіт. Він застерігає: кількість людей зі старечим слабоумством в усьому світі може потроїтись до 2050 року.

Оскільки більше 70 відсотків подібних випадків припадає на країни, що розвиваються, агенції закликають їхні уряди підготуватись до цієї загрози шляхом зміцнення системи громадської охорони здоров’я вже зараз.

Старий – не означає божевільний

Відео ВООЗ, розміщене в інтернеті, показує літніх людей з усіх куточків світу, що займаються діяльністю, яка виснажила би молодих людей. Особливо вражаючим є зображення столітнього чоловіка, який добігає марафон.

Мартін Прінс, професор епідеміологічної психіатрії в King's College у Лондоні, розповів Deutsche Welle, що всі системи організму із віком починають певною мірою погіршуватись.

«Починаючи з 25-річного віку, кількість функціонуючих нейронів – клітин головного мозку – поступово зменшується, і відбуваються певні зміни в нашій розумової діяльності», - відмітив він.

Але слабоумство – це хвороба мозку, пояснює Прінс. Із хвороб мозку, що спричиняють слабоумство, найбільш розповсюдженою є хвороба Альцгеймера. Нею страждає близько 70% людей зі слабоумством. Мозок, що постраждав від хвороби Альцгеймера, сильно відрізняється від нормального мозку старої людини», - каже він.

«Насправді, більшість довгожителів не страждають від слабоумства», - зазначає Прінс. Іншими словами, якщо ви доживете до ста років, то імовірно збережете значну частину, або й усі повністю розумові здібності.

Слабоумство вражає людей по всьому світу, але більше половини із них живуть в країнах із низьким та середнім рівнем достатку. ВООЗ прогнозує, що до 2050 року кількість хворих на слабоумство зросте з 36 мільйонів до більш, ніж 115 мільйонів людей. І це величезна проблема, адже системи охорони здоров’я, особливо в бідних країнах, не готові мати справу з великою кількістю літніх людей, які потребують ґрунтовної допомоги.

До 2050 року кількість хворих на старече слабоумство може зрости втричі
До 2050 року кількість хворих на старече слабоумство може зрости втричіФото: DW-TV

Фактори ризику, яким можна запобігти

Слабоумство – це захворювання головного мозку, що зазвичай має хронічний характер. Воно спричинене різними захворюваннями мозку, які впливають на пам'ять, мислення і здатність займатись повсякденною діяльністю.

Судинне слабоумство, що є однією з найбільш поширених форм після хвороби Альцгеймера, викликане проблемами з постачанням крові до мозку.

Шехар Саксена, директор програми ВООЗ з питань психічного здоров’я та зловживання психоактивними речовинами, зазначає, що на відміну від хвороби Альцгеймера, проти якої не існує ліків, судинному слабоумству можна запобігти.

Приділивши увагу таким факторам ризику, як цукровий діабет, гіпертонія, ожиріння, куріння і недостатня фізична активність, можна уникнути її розвитку, каже Саксена. Він додає, що лікування слабоумства часто відбувається із затримкою, адже не завжди можна виявити його симптоми. «Його часто сприймають за віковий спад функціонування», - каже експерт, адже воно може бути подібним до вікових проблем та прогресувати доволі повільно.

Навіть у країнах із високим достатком лише від однієї п’ятої до половини випадків слабоумства визначається на регулярній основі. Ця цифра є значно нижчою в країнах із середнім та низьким рівнем доходу.

Зростання проблеми в країнах, що розвиваються

Слабоумство поки не є істотною проблемою в країнах, що розвиваються, адже не так багато людей є старшими за 75 років, коли ця хвороба зазвичай починає проявлятись.

Але очікується, що ситуація зміниться зі збільшенням кількості населення та покращенням стану здоров’я. Проблема, швидше за все, захлисне країни Африки та стане особливо гострою в Азії – там, де проживає більша частина населення земної кулі.

ВООЗ повідомляє, що більше 600 мільярдів доларів на рік витрачається на лікування і догляд за людьми зі слабоумством, і ця цифра зростатиме, унаслідок чого деякі працівники в галузі охорони здоров'я називають старече слабоумство "бомбою сповільненої дії". Тим не менш, нині лише кілька країн мають стратегії боротьби з хворобою.

Прінс переконаний, що зараз існує значний брак обізнаності із проблемою в країнах, що розвиваються. Багато урядів припускають, що великі родини будуть піклуватись про своїх родичів у майбутньому, як це було раніше, вважає дослідник.

Але дослідження показує, що така ситуація навряд чи є можливою через зміни в суспільстві. Дедалі більше людей не мають дітей чи великих родин, які могли б надавати їм допомогу, фінансову підтримку та місце для проживання. Імміграція до урбаністичних центрів є іншим фактором, що руйнує традиційну сімейну систему.

Уряди сподіваються, що про хворих піклуватимуться їхні родичі
Уряди сподіваються, що про хворих піклуватимуться їхні родичі

«Люди мігрують в інші міста чи їдуть із країни, аби знайти роботу – з підвищенням рівня освіченості жінок, вони рідше доступні та можливо менше хочуть надавати допомогу», -додає Прінс.

Заклик до дії

Марк Вортман, виконавчий директор Міжнародної організації з хвороби Альцгеймера, вважає статистику загрозливою. Він наголошує, що новий випадок слабоумства стається в світі кожні чотири секунди, тоді як ще 10 років тому було зафіксовано 1 випадок на 7 секунд. «Тому якщо ви подивитесь на прогнози на майбутнє, до 2050 року, це може ставатись уже щосекунди», - підкреслює Вортман. Він вважає це тривожним дзвінком.

Звіт закликає країни започаткувати програми, спрямовані на поліпшення ранньої діагностики та підвищення обізнаності громадськості про цю хворобу. Його укладачі рекомендують піклувальникам бути залученими до програм підтримки для людей зі слабоумством.

Згідно з публікацією, громадські служби можуть надавати істотну допомогу сім’ям, які турбуються про людей зі слабоумством в країнах як з високим, так і з низьким рівнем доходу. І може відкласти потребу людей звертатись до дорогих закладів піклування, йдеться в доповіді.

Ліків від слабоумства не існує, але чиновники зі сфери охорони здоров’я кажуть, що можна багато, чого зробити, аби підтримати і покращити життя хворих, а також їх сімей та доглядачів.

«Ми повинні діяти, ми повинні робити щось, аби зупинити цю епідемію», - наголошує Вортман.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою