1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Враження закордонних журналістів від Євробачення

Захар Бутирський28 травня 2005 р.

”Євробачення-2005” стало наймасштабнішою культурною подією, яку Україна коли-небудь переживала. Всупереч песимістичним прогнозам, що Київ не впорається з великим обсягом організаційних проблем, їх майже не було. Гості вражені рівнем прийому і звертають увагу лише на деякі аспекти української екзотики у вигляді, наприклад, невибагливої кухні чи великої кількості охоронців.

https://p.dw.com/p/APAj

Київський Будинок Кіно, звідки за фіналом ”Євробачення” стежили представники ЗМІ, ледь вмістив усіх охочих. За правилами конкурсу, журналісти дивилися фінальний концерт в окремому приміщенні, обладнаному великим екраном. Відстань між ними та Палацом спорту становила 200 метрів. Інакше було на ”Євробаченні” в Туреччині, де представники засобів масової інформації розташувалися, практично, поруч з учасниками конкурсу в спеціальному наметі. Але це не було серйозною проблемою для преси. Цього року на міжнародний пісенний фестиваль акредитувалися 1700 репортерів.

Якби Україна була не готовою прийняти “Євробачення”, місцем проведення європейського пісенного конкурсу-2005 стала б Швеція. Так могло статися через події “помаранчевої революції”. Але форс-мажору вдалося уникнути завдяки енергійності керівництва Національної телекомпанії та допомозі Заходу. Організацією події в Палаці спорту займалася інтернаціональна команда з 2200 осіб. Місце події охороняли 850 працівників міліції та приватних служб. Щоб якось згладити враження гостей від таких строгих заходів безпеки, українська сторона залучила до охорони правопорядку привабливих міліціонерок з цілої країни – в коротких спідницях, на високих підборах та в модних беретах вони піклувалися, щоб численні перевіряння не були позбавлені шарму. Утім у декого з гостей все одно склалося враження, що зайвої ”мілітаризації” не вдалося уникнути, приміром, у представника норвезького телебачення Като Ханссена:

“Організація була в цілому дуже гарною. Все більш-менш працювало. Єдине, що нас здивувало, це робота охорони. Охоронці були чомусь занадто суворі і недоброзичливі. Але то єдина річ, до якої доводилося звикати.”

Член норвезької офіційної делегації Като Ханссен мешкав у готелі ”Русь”. Як він каже, у типовому ”інтуристі”, з дуже маленькими, але комфортабельними кімнатками та з гарним сніданком. Раніше на адресу України лунали нарікання щодо завищених цін у київських готелях. Врешті-решт готелі, які таким чином сподівалися нажитися, зазнали фінансових втрат. Зокрема, ”Редіссон” та ”Софія Шератон”. Оскільки вартість помешкань була непомірно високою, організатори ”Євробачення” відмовилося розміщати у них офіційні делегації. На думку Ханссена, така ситуація з готелями є швидше за все відголоском минулого:

“Ми знаємо, в який політичний перехідний період ви живете. Ми сподіваємося, що зміни будуть на краще. Європі потрібна Україна, так само як Україні потрібна Європа.”

Дуже сподобалася міжнародним організаторам ”Євробачення” ідея так званого ”євротабору” – наметового містечка на Трухановому острові з щоденними вечірками, дискотеками, інтернаціональними знайомствами. Цей винахід українських організаторів вони мають намір запозичити і на наступні змагання. Щоправда, в українському “євротаборі” мешкали переважно українці з регіонів. Доба проживання – 50 гривень. Студенти-волонтери, які обслуговували “євротабір”, скаржилися, що їм не надали обіцяної можливості спілкування з європейцями. Переважна більшість іноземних гостей ”Євробачення” наймала квартири у центрі Києва, що коштували близько 100 доларів за добу, або недорогі готелі. Приміром, кореспондент німецького телеканалу ”САТ 1” Даг Удо Ліппе зупинився в готелі ”Дружба”. Журналіст каже, що задоволений рівнем прийому та особливо – телетрансляції з Палацу спорту.

“Це як мінімум той рівень, до якого ми звикли в Європі. Це нас дуже здивувало. З технічної точки зору все відбувалося бездоганно! Чудова режисура і робота ведучих! Комплімент!”

Київ сподобався Ліппе. Він приємно вражений цінами і збирається приїхати сюди знову. Однак, тележурналіст радить своїм колегам не забути перед подорожжю до України путівник-розмовник, оскільки українці погано володіють англійською:

“Важко було з англійською мовою. Були великі проблеми в готелі, на вулиці. Важко читати вуличні написи та орієнтуватися. З іншого боку, я оцінив Київ як дуже гарне місто і з задоволенням приїду сюди знову як турист. ”

Ліппе довелося поспілкуватися і з українськими правоохоронцями. Його оштрафували за неправильну парковку, оскільки поряд із Палацом спорту паркування було обмеженим. Але сума штрафу знову-таки приємно здивувала іноземця. Буде і ще один приємний спогад – через Руслану:

“Ми намагалися отримати інтерв”ю з Русланою. Це не вийшло. Але у відповідь вона написала листівку, що дуже незвично для ”зірки”. Принаймні зі мною такого ще ніколи не траплялося. На листівці, яку вона передала через менеджера, було написано: “Вибачте, але це неможливо!” Це було дуже зворушливо!”

Враховуючи велику кількість гостей, які приїхали на ”Євробачення”, можна зробити висновок про обрання вдалої маркетингової стратегії. У ювілейному 50-му конкурсі ”Євробачення” взяла участь рекордна кількість країн – 39.