Чи варто відмовлятися від російських книжок?

Україна має намір запровадити ліцензування книжкової продукції із Росії та квотування книжок із інших країн у залежності від того, який відсоток ринку займає книжка українського виробництва. Про це наприкінці липня заявив віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич. Проте хто саме і за якими критеріями відбиратиме літературу - донині невідомо.

Найбільше здивування в українських експертів, із якими поспілкувалася DW, викликало питання квотування літератури з інших, окрім Росії, країн. На їхню думку, проблема України - це брак західної книги та засилля російської, причому у найгірших її проявах.

"Питання не лише назріло, а й перезріло"

Спроби прищепити українському ринкові любов до вітчизняних книжок робилися й раніше. Так, у червні цього року до Верховної ради внесли законопроект, який передбачає звільнення видавців та розповсюджувачів української літератури від податку на прибуток.

Проте експерти вважають, що попередні кроки у цьому напрямку були замалими. За даними Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (УАВКР), наприкінці 2013 року частка російської продукції на українському книжковому ринку складала 75 відсотків, ще 5 відсотків припадало на видання з інших країн і лише 20 відсотків - на книжки українського виробництва.

Однак станом на початок 2014 року фахівці констатували суттєве скорочення офіційних та неофіційних постачань книжок із Росії до України, очевидно, через конфлікт між державами. За спостереженнями президента УАВКР Олександра Афоніна, відсоток українських книжок у книгарнях зріс, як і інтерес до них із боку покупців, однак упала купівельна спроможність пересічного українця у порівнянні з попереднім роком.

Удар по книгарнях

Заява віце-прем'єра про квотування та ліцензування книжкової продукції має чимало "каменів спотикання", зазначають експерти. Адже асортимент значної кількості книгарень та гуртових книготорговельних компаній України до 95 відсотків складається з імпорту. Різке запровадження квот на продукцію може означати ліквідацію цих структур, попереджають фахівці.

Окрім того, на їхню думку, на українському ринку недостатньо розвиненими є ніші наукової, фахової та технічної літератури. За словами Олександра Афоніна, в ідеалі добре було би бачити на полицях українських магазинів книги українського та іноземного виробництва у співвідношення 50:50. "Важливе квотування присутності вітчизняної книги у роздрібній торгівлі, тобто в асортименті книгарень, власниками яких є юридичні особи з Росії. Однак робити це потрібно протягом двох-трьох років, поступово піднімаючи відсоток співвідношення до 50", - рекомендує президент УАВКР.

Книжки із "високої полиці"

Власники українських книгарень, чуючи про квотування іноземної книги, жахаються, вважає співзасновниця книгарні "Чорна ящірка" у Дніпропетровську Вікторія Наріжна. Мовляв, в Україні і так немає хорошої нішевої літератури, не можуть вчасно перекласти нобелівських лауреатів, а тут ще й буде обмеження щодо ввезення подібної літератури з-за кордону.

"Ми, наприклад, не хочемо відмежовуватися від якісної російської літератури, від іноземної класики, - каже Наріжна. - Тут і так нереально знайти книжку англійською мовою із отієї "високої якісної полиці", куди іще її квотувати?" На її думку, контролюватися повинна якраз "уся злива неякісного російського чтива", яке потрапляє на полиці українських книгарень.

Як покращити ситуацію

Різкі дії влади щодо квотування книжкової продукції можуть наштовхнутися на спротив, вважають експерти. Як підкреслює Олександр Афонін, політичне наповнення книг ніколи не було предметом контролю з боку органів влади в Україні. Він радить створити моніторингові групи для аналізу асортименту роздрібної торгівлі на предмет наявності у книжках антиукраїнського змісту. "Адже основні джерела потрапляння книг із подібним змістом до України - контрабанда або ж піратський друк безпосередньо в Україні", - каже експерт.

Боротьбу із засиллям російської книги на українському ринку варто вести методами не цензури, а економіки, радять фахівці. "Можна ввести додатковий податок на імпортну продукцію, - наводить приклад президентка ГО "Форум видавців" Олександра Коваль на сайті організації. - Позбавити українські філії російських видавництв пільг, які вони, імовірно, мають як зареєстровані в Україні. Кожна російська книжка має приносити 10-30 відсотків від її вартості в українську скарбницю".

Розвиток свого завжди є набагато ефективнішим, аніж заборона чужого, наголошують як Коваль, так і інші фахівці. Вони закликають проводити квотування та ліцензування розумно, аби не завадити потраплянню до українських книгарень якісної іноземної книги.