1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Відродження української атомної енергетики: за і проти

15 грудня 2010 р.

У найближчі двадцять років Україна не збирається здавати своїх позицій в атомній енергетиці. Попри те, що до 2030 року у більшості блоків на АЕС закінчиться строк експлуатації, відключати їх Україна не буде.

https://p.dw.com/p/QXng
Відключати реактори, які відслужать свій строк, Україна не буде. А як же з безпекою?Фото: fotolia/Wamsler

Україна традиційно належала до країн, в енергобалансі яких ключову роль виконує атомна енергетика. Адже близько 50% електроенергії, яку споживає Україна, виробляється саме на атомних електростанціях. Найближчим часом країна має амбітні плани щодо атомної енергетики.

Після чорнобильської трагедії українці тривалий час відмовлялись будувати нові ядерні блоки. Зараз в Україні знову "атомний бум". Все частіше чути про ренесанс української атомної енергетики. В Енергетичній стратегії України записано, що до 2030 року мають бути введені в дію 11 нових блоків на АЕС та продовжена експлуатація 9 нині працюючих атомних блоків. Це все для того, аби за двадцять років вдвічі збільшити виробництво електроенергії до 219 млрд. кіловаттгодин. Бо ж споживання енергії в Україні та у світі зростає, констатують експерти.

Блискавичне відновлення - не по кишені


Втім, вже зараз влада розуміє, що так швидко втілити плани в життя не вдасться, через світову економічну кризу. Віце-президент державного підприємства "НАЕК "Енергоатом"" Наталія Шумкова сказала Deutsche Welle, що наразі Україна не виконує свою Енергетичну стратегію і збирається її відкорегувати.

"Сьогодні у нас задача – це будівництво двох блоків на Хмельницькій АЕС. А потім – комплексне блокове будівництво 5-6 нових блоків, коли ми проведемо міжнародний відкритий тендер. Ми не відмовляємося від своїх планів, але розуміємо, що вони будуть реалізовуватися іншими темпами. І відповідні зміни будуть внесені в стратегію",- зауважила Наталія Шумкова.

Старі блоку ще знадобляться

Відмовлятися від планів подовжувати "життя" атомних блоків, які вичерпали свій ресурс, українська влада теж не збирається. І тут всіх строків дотримано. 10 грудня Державний комітет з атомного регулювання видав ліцензію на продовження терміну експлуатації першого та другого енергоблоків Рівненської АЕС на 20 років. В НАЕК "Енергоатом" цю подію називають "моментом істини", оскільки вперше в історії атомної енергетики України атомні блоки успішно підготовлено до продовження терміну експлуатації.

Співробітники "Енергоатому" підрахували, що на продовження експлуатації атомних блоків потрібно у десять разів менше коштів, ніж на побудову нових блоків. Аби продовжити експлуатацію двох блоків на Рівненьській АЕС, держава вклала 300-350 доларів на кВт/годину виробленої енергії, а щоб збудувати новий блок, потрібно витратити близько 3,5 тисяч доларів, пояснюють в НАЕК "Енергоатом".

І тут, знову ж таки, є економічний зиск для держави. Однак посадовці забувають: рано чи пізно застарілі блоки доведеться таки зупиняти, хоч як не вигідно було їх використовувати.

Де гроші на закриття АЕС?

А Держфонд виведення таких об’єктів з експлуатації - порожній. Хоча, за оцінками експертів, виведення з експлуатації ядерного блоку коштує стільки ж, скільки його будівництво і запуск. Відсутність коштів на зупинку застарілих блоків і є основною причиною, чому український уряд продовжує їх експлуатувати, каже координатор Національного екологічного центру України Юрій Урбанський:

"Приблизно 10 % від необхідної вартості теоретично накопичується у цьому фонді. Але кожного року Кабмін переводить ці кошти, які там накопичилися, на бюджетні потреби. При цьому урядовці обіцяють, що коли ці гроші знадобляться, ми їх вам повернемо. Це абсолютно недалекоглядний підхід. Бо коли підійде строк закриття блоків, як взяти у бюджеті такі колосальні суми?"

Віце-президент державного підприємства "НАЕК "Енергоатом"" Наталія Шумкова не бачить у цьому проблеми. Вона впевнена, що ще є час повернути гроші у спецфонд, адже виводити перший атомний блок доведеться не раніше, аніж в 2030-му році. Головне, на думку Шумкової, що цей процес законодавчо прописаний.

Європейський енергоринок

Tagesschau vom 29. April 1986 Reaktorunfall in Tschernobyl
Новина про Чорнобильську катастрофу на німецькому каналі 29 квітня 1986 рокуФото: ARD-aktuell


Натомість виконавчий директор Фундації розвитку екологічних та енергетичних ринків Вадим Дюканов вважає, що зведення нових атомних блоків чи продовження строку експлуатації старих не є конче потрібним Україні. Бо через економічну кризу споживання електроенергії в країні скоротилося в рази, і потужності, яких не вистачає, можна відкорегувати за рахунок гідроелектростанцій.

Разом з тим, якщо Україна хоче експортувати свою електроенергію до Європи, то конкурувати на європейському енергетичному ринку може лише завдяки новим атомним блокам. Оскільки українська ціна на електроенергію вже зрівнялася з європейською. Та й з точки зору безпеки атомна енергетика може бути набагато сприятливішою для довкілля, аніж теплова.

"Ми боїмося АЕС, бо у нас є "чорнобильський синдром". Але якщо на теплостанціях горять неякісні вуглевідходи, а точніше - просто земля, то треба збільшувати температуру. А це призводить до збільшення викидів оксидів азоту в атмосферу. Для здоров’я людей це не корисно абсолютно",- наголосив Дюканов.

Атомна енергетика в Україні, безперечно, має більше плюсів, аніж мінусів, наголошує аналітик, однак увесь позитив нівелюється, якщо згадати про відпрацьоване ядерне паливо. Адже зберігати ядерні відходи в Україні поки ще ніде, і рано чи пізно про це доведеться подумати.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій