1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Відтінки польської та німецької концепцій щодо України

Огляд преси підготував Володимир Медяний2 березня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALuh

Теми сьогоднішнього огляду преси: візит міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра до Києва та погроза Європейського союзу на адресу Сербії призупинити переговори про асоційоване членство, якщо Белград не пришвидшить процес видачі воєнних злочинців Міжнародному трибуналу ООН. Про перебування глави німецького зовнішньополітичного відомства в українській столиці пише газета Frankfurter Allgemeine Zeitung:

Коли міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр прибув до Києва, йому довелося ділити відведений час для зустрічей з президентом Ющенком та міністром закордонних справ Тарасюком з потужним конкурентом - польским президентом Качинським, який цього самого дня здійснював свій перший офіційний візит до України. Українському протоколу вдалося так розвести гостей з двох країн, які Київ вважає своїми найважливішими партнерами в НАТО та Європейському союзі, що виникло враження бездоганної рутини. Але заяви Качинського та Штайнмаєра, зроблені під час прес-коференцій, а також їхні висловлювання у вузькому колі могли б слугувати доказом розбіжностей у концепціях урядів обох країн. Одна концепція – польска – відкрито передбачає членство України в ЄС. Інша – німецька – хоча й витримана в дружніх тонах, але не зв”язує себе жодними обіцянками, -

зазначає газета Frankfurter Allgemeine Zeitung і веде далі:

У Києві можна було побачити також різні нюанси в енергетичній політиці. Ющенко докладно поінформував як Штайнмаєра, так і Качинського про українські плани, спрямовані на зменшення залежності України та Європейського союзу від російського газу за допомогою налагодження прямого зв”язку з країнами-постачальниками в Центральній Азії. Йдеться про Казахстан та Туркменістан. Цим планам відповідають наміри польської сторони створити так званий „енергетичний НАТО”, в якому б об”єдналися країни Європейського союзу, Північноатлантичного альянсу та Україна, щоб можна було спільно протистояти Росії. (...) Замість „енергетичного НАТО” Штайнмаєр виступає за створення структури на кшталт ОБСЄ, в якій би об”єдналися виробники, транзитні країни й кінцеві споживачі газу та нафти. В Україні такі його міркування сприйняли з розумінням, - читаємо в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

До іншої теми. Цього тижня Європейський союз пригрозив Белграду призупинити переговори про асоційоване членство, якщо Сербія не пришвидшить видачу Міжнародному трибуналу ООН у Гаазі воєнних злочинців – передусім колишнього боснійсько-сербського генерала Ратко Младіча та колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича. Датська газета Politiken пише:

На перший погляд, здається незрозумілим, чому ЄС по-справжньому не натисне на Сербію. Ніхто не сумнівається в тому, що Ратко Младіч, який перебуває нині в розшуку, під час облоги Сараєво командував етнічними чистками, які проводилися серед мусульман. Тоді загинуло 12 тисяч осіб. Він віддав наказ на вбивсто восьми тисяч беззахисних мусульман у Сребреніці. (...) Вже тільки те, що європейська країна переховує цю людину, є нечуваним фактом. (...) Але висунення ультиматиму позбавить Європейський союз його козирів. Тоді перетворення Балкан на мирний та демократичний регіон відсунеться ще в більш далеке майбутнє. Якщо сербські політики не матимуть перспективи членства в ЄС, тоді вони вже остаточно не зможуть вплинути на військових, які тримають під своїм крилом воєнних злочинців, що перебувають у розшуку, - застерігає газета Politiken.

Австрійська газета Die Presse продовжує тему:

Цього разу вибух стався в безпосередній близькості від корабля – так, що його добре відчули й на командному містку, тобто - в офісі сербського прем”єр-міністра. Нині ще рано говорити, чи матиме це якийсь вплив на сербське керівництво. Адже Белград уже не вперше потрапляє під дипломатичний вогонь Європейського союзу, і це не перша вимога нарешті схопити воєнного злочинця Ратко Младіча й видати його. Але результат, який досі вдалося досягти, досить куций і викликає розчарування: убивця зі Сребреніці й надалі насолоджується свободою, - констатує газета Die Presse.

Нідерландська газета De Volkskrant дотримується такої думки:

Європа тримає в руці важливий козир. Членство в ЄС – це інструмент, який допомагає примусити країни-кандидати дотримуватися демократичних правил. Немає сумніву в тому, що сербський уряд без особливого задоволення видасть Младіча, але альтернатива – подальша ізоляція – ще менш приваблива для громадян цієї збіднілої та розчарованої країни, яка відчуває себе приниженою в світі. Залишається під питанням, чи захоче прем”єр-міністр Коштуніца заради кращого майбутнього видати Младіча. Тоді йому доведеться перестрибнути через власну націоналістичну тінь.