Від приватного театру до великої сцени

«Театр є душевним прихистком для того, хто потайки поклав своє дитинство собі до кишені й з того часу грається й гратиметься аж до кінця свого життя», - проказує ще одна цитата з Макса Райнгарда.

Напевно ніде в світі немає такої кількості державних театрів, як у «театральному раю» - Німеччині: близько 150 театрів тут фінансуються з державних коштів. Третина з них практикують класичну тріаду, тобто є музичними, балетними та драматичними театрами одночасно.

Мільйони відвідувачів

Понад це в Німеччині є ще 280 приватних театрів різних розмірів, найрізноманітніших мистецьких напрямків та традицій. Приблизно 35 мільйонів глядачів усіх вікових категорій відвідують із року в рік понад 110 тисяч театральних вистав та сім тисяч концертів.

Найменшим театром Німеччини вважається "Theader" у курпфальському Фрайнсгаймі: на сцену одночасно можуть вийти лише 4 актори, а в залі вистачає місця тільки для 20 глядачів. Серед найбільших театрів Німеччини передусім називають Дойче Театер у Берліні. Він вміщує 1600 глядачів. В театрі щорічно відбувається понад 300 вистав. До велетнів належить звичайно й Баварська державна опера.

Крім того, не забуваймо й про 40 театральних фестивалів, 150 театрів і залів без сталої трупи та 100 театрів без сталого приміщення, не кажучи вже про безліч театральних груп.

Князі й освічені громадяни

Своїм строкатим та насиченим театральним ландшафтом Німеччини завдячує своїй історії. Спочатку німецькі князі та монархи почали утримувати театри як символ статусу, а згодом городяни віднайшли в театрі символ своєї ідентичності.

П‘єси як от «Фауст» Ґете або «Войцек» Бюхнера перетворили театр на осередок культурного життя народу. Ще на початку ХХ століття в Німеччині налічувалося тільки 16 комунальних театрів проти 360 приватних.

Понівечені історією

Часи націонал-соціалізму важко відбилися на німецькому театральному ландшафті. Багато режисерів, драматургів та акторів, серед них Макс Райнгард або Бертольд Брехт, мусили емігрувати, рятуючись від нацистів.

Новим викликом стало об‘єднання Німеччини: його наслідки особливо далися взнаки в Берліні. Чимало театрів у східній частині міста опинилися на межі закриття, і багато з них припинили своє існування.

Нові премії, велика шана

Починаючи від 2007 року, німецький театральний світ має свого «Оскара»: «Фауст» присуджується у дев‘яти категоріях, серед них й кращому акторові й кращій постановці. «Театр року» є ще одним важливим барометром німецького сценічного життя. Цим титулом за ініціативи журналу «Theater heute» нагороджується щороку кращий театр країни. 2007 року це звання отримав «Thalia Theater» з Гамбурга.