Від реформ можуть програти тільки фаворити колишньої влади

�ість, хоча, як вказують фахівці, позитивні тенденції економічного розвитку ще зберігаються. Німецькі консультанти при українському уряді прогнозують, що економічне зростання цього року становитиме 8-8,5%. У нас на телефонному зв”язку Ларс Гандріх, координатор групи німецьких економістів у Києві.

Пане Гандріх, які, на вашу думку, мають бути перші кроки нового українського уряду, коли його сформують?

Передусім йдеться про збереження в Україні найбільшого досягнення минулих років – макроекономічної стабільності. Для цього важливо знову проводити жорсткішу бюджетну політику. На жаль, під час передвиборної кампанії уряд зробив дуже великі соціальні поступки, що призвело до сильного зростання бюджетних витрат. Водночас надходження до бюджету зростали значно повільніше. Тепер треба подумати, як залатати дірки в бюджеті. Вже є кілька цікавих пропозицій, але їх треба ще обговорити. Згідно з нашими прогнозами, в Україні цього року знову доведеться мати справу з підвищеним рівнем інфляції, який становитиме 9-10 відсотків. Іншим пріоритетом має стати якомога швидше набуття членства в Світовій організації торгівлі. Справа в тому, що більша частина українського ВВП – це експорт. Тому для забезпечення подальшого економічного зростання вкрай важливо, щоб Україна стала частиною міжнародного торговельного режиму і будувала свій експорт на надійному фундаменті. Не слід забувати і про подальші структурні перетворення. Тут варто згадати сільське господарство, енергетику, вуглевидобувну галузь, але також такі сектори економіки як комунальне господарство. Результати від цих реформ стануть відчутними не раніше 2006-го - 2007-го років.

Наскільки болісними для жителів України можуть бути перетворення, які необхідно провести наступними роками? З чим мають рахуватися люди?

На мою думку, в багатьох сферах української економіки, яких ще не торкнулися реформи, гірше вже й бути не може. Для цього достатньо побувати хоча б у шахтарських містах у Донбасі, або згадати про великі українські міста, де не функціонує водопостачання. Я сумніваюся, що ситуація може бути ще гіршою. На мою думку, більшість людей в жодному разі не опиниться серед тих, хто щось втратить внаслідок проведення реформ. У програші опиняться передусім ті підприємці, які завдяки виключно своїм хорошим зв”язкам з президентом Кучмою та урядовцями створили бізнесові моделі, що тепер швидше за все розпадуться. Йдеться про невиправдане використання субсидій, про привілеї, звільнення від оподаткування. Будемо сподіватися, що це зміниться.

Останніми днями дедалі частіше говорять про зближення між Європейським союзом та Україною. Що означатиме для української економіки запровадження, скажімо, зони вільної торгівлі з ЄС?

Вже є заяви комісара ЄС з питань зовнішньої торгівлі Петера Мендельсена, який повідомив про наміри збільшити квоти для продукції української сталеливарної та текстильної галузей. Таким чином Європейський союз хоче напевне розвіяти побоювання в металургійних центрах східної України і продемонструвати, що й ці регіони матимуть зиск від нової влади. Це дуже розумний крок. У майбутньому Україна тільки виграє від створення зони вільної торгівлі з ЄС, оскільки це полегшить просування українських товарів на західноєвропейський ринок. Будемо сподіватися, що в угоді про зону вільної торгівлі не оминуть і продукцію аграрного сектору. Щоправда, домогтися цього буде непросто. Отже, лібералізація торговельно-економічних відносин з ЄС піде на користь українським експортерам, а споживачі в Україні виграють за рахунок зниження цін та збільшення пропозиції. Крім того, цілком імовірно, що створення зони вільної торгівлі супроводжуватиметься й змінами у візовому режимі для українських громадян.

Чи не призведе створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом до обмеження торговельних відносин з Росією?

Я думаю, що цього не трапиться. Варто зауважити, що українсько-російські торговельні відносини охоплюють дуже специфічний вид товарів. Україна продає в Росію цукор та труби, а імпортує звідти передусім енергоносії – газ та нафту. Я не думаю, що Україна раптом почне закуповувати газ та нафту в Європейському союзі. Водночас не слід забувати, що ЄС вже сьогодні є найбільшим торговельним партнером України. Його частка в українському експорті сягає 40 відсотків. Частка Росії дорівнює приблизно 18 відсоткам.

Розмову провів Володимир Медяний