Візовий скандал: політична мильна опера?

Теми нинішнього огляду преси – антияпонські протести в Китаї та дебати навколо телевізійної трансляції свідчень міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера щодо «візової афери» перед слідчою комісією Бундестагу. Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ аналізує наслідки антияпонських виступів у КНР для офіційного Пекіна:

Минулими вихідними китайський уряд пустив на самоплив прояви «спонтанного» народного обурення проти Японії. Тепер влада намагається його знову приборкати. І причиною цього не є повага до міністра закордонних справ Японії, який у неділю прибув до Пекіна. Так реагує той, хто боїться, що вже не зможе загнати назад духа, якого власноруч випустив. Молодим китайцям могло сподобатися шляхом вуличних мітингів демонструвати своїм урядовцям власні погляди. А приводів для цього у них більш ніж достатньо. Однак це останнє, чого хотіло б теперішнє комуністичне керівництво КНР, - читаємо у ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ висловлює таку думку:

Нова ворожість у ставленні до тайванців, яких підтримує Вашингтон, та японців свідчить про жадібність, яка може на тривалий час похитнути мир у регіоні. При цьому стає дедалі важливішим також для Європи знайти правильний баланс у поводженні з Китаєм. Чистої води економічний популізм, який провадять німецький канцлер Шредер та французький президент Ширак щодо КНР, шкодить європейським інтересам, - переконана ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

До іншої теми. На 25 квітня призначено слухання міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера у слідчій комісії Бундестаґу, що займається розслідуванням обставин так званої «візової афери». Вперше такі слухання транслюватимуться в прямому ефірі по телебаченню. Газета НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ вітає таке рішення комісії:

Це добре рішення, оскільки воно сприяє відкритості формування громадської думки. Ні в кого не має виникати побоювань, що телевізійні камери перетворять слідчу комісію на шоу. Навіть без камер цей орган поступово ввійшов у стадію відкритого заходу. Адже розстановка фактів є вже відомою: візова діяльність ”червоно-зелених” без сумніву привабила торговців людьми та нелегальних робочих. Фішерова репутація ймовірно ще тривалий час страждатиме через цю аферу, але швидше за все це не коштуватиме йому посади, - припускає НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ.

Газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ не схильна до позитивної оцінки рішення про телетрансляцію виступу Фішера:

На перший погляд, прямий ефір та телекамери в комісії сприяють більшій відкритості. Хай живе публічна телевізійна демократія! Однак, якщо на це подивитися прискіпливіше, стають очевидними ризики та побічні ефекти. Телебачення дедалі більше перетворюється на платформу для перепалок, де цілковито домінує передвиборна риторика. Кожна політична сторона намагається використати це на свою користь: войовнича опозиція, котра намагається представити міністра закордонних справ як людину, що відкрила двері для торгівлі людьми та проституції і якій більше не можна довіряти цю посаду, і сам Фішер, який прагне використати громадський подіум для свого відбілювання. Така публічність паралізовує і не дає змоги притягти до відповідальності справді винних у візовій афері. Давши дозвіл на пряму трансляцію, комісія чітко дала зрозуміти, для чого саме це було зроблено: для зведення між собою рахунків протилежних політичних сил. Шкода часу, наданого на цей ефір, - критично зауважує ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ.

Газета ПФОРЦГЕЙМЕР ЦАЙТУНҐ продовжує тему:

Той, хто розуміється на таких телевізійних забавах, знає, що при цьому правда рідко має шанси випливти на поверхню. Незважаючи на видимість правдивості, такі медіа-профі як Фішер чи його партійний колега, колишній держсекретар Людґер Фольмер ні за що не дозволять слідчій комісії насправді вивести їх на чисту воду. Попри те, що глядач начебто матиме можливість слухати в прямому ефірі пояснення міністра закордонних справ у справі ”візової афери”, це ще не означає, що цей гялдач почує правду. У найкращому випадку він почує правдиву версію з точки зору Фішера. А що ж сам Йошка Фішер? Чи він насправді вірить, що після його телевізійного виступу погаснуть пристрасті, викликані його ігноруванням сигналів, котрі надходили з посольств колишнього східного блоку? У те, що забудуться злочинці, котрі займалися перемитництвом і торгівлею людьми? У те, що раптово заглушаться скарги німецьких дипломатів та працівників міністерства закордонних справ щодо керування Фішера на цьому посту? Фішер не є настільки наївним і не повинен вважати такою громадськість. Трансляцію виступу Фішера на телебаченні можна вітати, але ні в якому разі не перетворювати це на політичну мильну оперу! – іронузує ПФОРЦГАЙМЕР ЦАЙТУНГ.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук