Візові перешкоди для українських гостей "Євро-2016"

Від початку червня українці слідкували за перипетіями навколо юного фана збірної України з футболу Володимира Бобенчика. Він та його батьки ще на початку травня подали документи на отримання візи у французьке консульство, аби поїхати на чемпіонат Європи з футболу у Франції. Відповідь українцям обіцяли надати не пізніше 17 травня, але вона надійшла лише 31-го та була негативною - у візі їм відмовили. У папірцях, що прийшли разом із пустими закордонними паспортами, за словами батька, зазначалося: візовий офіцер так і не зміг пересвідчитись у тому, якою є реальна мета поїздки. Найцікавіше, що дідусю хлопця, який подав той самий пакет документів, але в інший день, візу дали без жодних проблем.

Cпроби подати апеляцію електронною поштою були безуспішними - на листи щодо долі апеляції ніхто не відповідав. Але випадок набув широкого розголосу, і вже у минулий понеділок батько разом із Володимиром та декількома десятками активістів, журналістів та інших вболівальників, які зіткнулися з аналогічними проблемами, пішли до консульського відділу французького посольства, аби принести усі необхідні документи особисто. За словами Олександра Сушка, наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва, випадок Бобенчика продемонстрував: людей із аналогічними проблемами виявилося багато.

Непоодинокий випадок

За словами Сушка, спочатку, на етапі подання візових заяв жодних негараздів не було. Французька сторона, як і анонсувала, відкрила додаткові вікна для прийому документів від вболівальників. Проблеми розпочалися, коли розгляд деяких заяв почав затягуватися у часі. При стандартній процедурі розгляду у 5-6 робочих днів частина людей була змушена чекати 2-3 тижні. Трохи згодом почалися перші відмови. Після того, як історія із родиною Бобенчиків набула розголосу, вболівальники почали писати про свої проблеми у соціальних мережах і дізнаватися про історії одне одного. "Тоді стало зрозуміло, що це масова проблема", - розповідає Сушко. За словами експерта, щонайменше сотні людей, що вже придбали квитки на матчі, було відмовлено в отриманні візи.

У французькому дипломатичному представницітві, втім, закликали не перебільшувати масштаб проблеми. Перша секретарка посольства Жюлі Фор, спілкуючись із журналістами, зазначила, що майже всі, хто подає документи на візу для поїздки на "Євро-2016", отримає бажану наклейку в закордонний паспорт. Загальний процент відмов, за її словами, складає біля двох відсотків, а слова про величезну кількість випадків із відмовами та затримками Фор назвала неправдою. "Ми намагаємося усе видати вчасно", - пояснила дипломатка.

Але навіть такий відсоток відмов Сушко називає зависоким: "Якщо говорити, що від України поїде біля 10 тисяч уболівальників, то йдеться про 200 осіб, які не зможуть цього зробити". До того ж, проблема не обмежується лише тими, хто вже знає про негативну відповідь від консульства. Декілька сотень продовжували чекати на відповідь, не маючі жодної інформації про те, якою може бути відповідь. Тобто ця група людей потенційно може стати жертвами так званої прихованої відмови, коли заявник отримує позитивну відповідь, але вона надходить, коли термін запланованої подорожі вже минув, каже Сушко. Таких людей може бути значно більше, ніж два відсотки, попереджає експерт.

Головне - бажання

Висновок: організаційно консульство виявилося неготовим до великого потоку людей через брак персоналу, каже Сушко. За його словами, проблему можна було б вирішити політичною вказівкою застосувати до вболівальників полегшену процедуру розгляду заяв. Така полегшена процедура не є екзотичною - свого часу її використовувала Польща під час "Євро-2012" та фіналу Ліги Європи 2015 року , коли за титул боровся український "Дніпро". Тоді за дуже короткий термін польське консульство видало візи вболівальникам на підставі фактично лише квитків, а не стосу звичайних документів.

Українському музиканту Іван Маруничу знадобилося лише декілька днів, аби отримати візу на минулорічний фінал Ліги Європи у Варшаві. Купити білет він зміг лише в п'ятницю ввечері, а подав документи вже вранці в суботу - спеціально для вболівальників польське консульство зробило тоді цей день робочим. "Я спокійно подав мінімальну кількість документів і вже у вівторок після обіду забрав паспорт із візою", - каже Марунич. Так само швидко рік тому візу на фінал Ліги Європи отримав і Володимир Бобенчик. Утім, така оперативність стала можливою завдяки політичній волі з боку поляків. "А тут такої вказівки не було", - пояснює Сушко, киваючи головою у бік французького посольства.

Додатковий аргумент для "безвізу"

Попри всі зволікання родині Бобенчиків таки вдалося поїхати на чемпіонат у Францію. Це стало можливим завдяки медійному розголосу та підтримці активістів, що привернули увагу до ситуації юного вболівальника. Пізно ввечері минулої середи, буквально за два дні після акції підтримки і подання додаткових документів, французький консул із незвичною для консульства оперативністю таки схвалив надання жаданої візи.

Утім, один із організаторів акції на підтримку Володимира, головний редактор українського онлайн-видання "Європейська правда" Сергій Сидоренко вважає неправильним, коли задля вирішення візової проблеми однієї людини виявляється необхідним привертати увагу ЗМІ та проводити акції протесту. І якщо історія Бобенчика мала позитивний кінець, говорити про системне вирішення проблеми поки зарано. Але Сидоренко впевнений - цей випадок має стати додатковим аргументом на користь запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною. Мовляв, на аргумент, що подорожуючі, які відповідають візовим вимогам, мовляв, усе одно отримують дозвіл на в'їзд, можна буде відповісти прикладами гостей "Євро-2016".