В Україні будують перше SOS-дитяче містечко

„SOS-Kinderdörfer International” вже давно співпрацює з Міжнародною федерацією футбольних асоціацій (FIFA). Чемпіонат світу з футболу 2006 року став доброю нагодою, щоб ще раз здійснити спільний проект з FIFA, розповідає Вольфґанґ Кегль, керівник проекту „6 дитячих містечок для чемпіонату світу-2006”:

„Ми вирішили, що будуватимемо нові містечка там, де вони життєво необхідні. Ми знаємо, що в Україні вже довго чекають на подібне містечко, тому-то й було вирішено одне з 6 нових збудувати саме в цій країні. Україна була нашим топ-фаворитом при відборі.”

Окрім України, дитячі містечка зводитимуться в Нігерії, Південній Африці, Бразилії, Мексиці та В’єтнамі. Найважливіше в проектах „SOS-Kinderdörfer”, підкреслює Вольфґанґ Кегль, те, що всі вони фінансуються з приватних пожертвувань - майже жодних державних субсидій:

„Ми звертаємося до потенційних благодійників через листи, інтернет, інші канали з проханням підтримати будівництво SOS-містечка. У випадку України, на адресу якої поки що надійшло найбільше коштів, ми довели, що народ Німеччини пов’язаний з народом України та має велике бажання допомогти дітям України.”

Для збору пожертвувань влаштовують також чимало цікавих акцій. Як, приміром, та, що стартувала нещодавно в Берліні. Її відвідала Наталя Фібріг:

„Минулих вихідних у Берліні виросло справжнє пригодницьке містечко. Діти та дорослі могли відвідати тут великий казковий замок, видертися на саму верхівку корабельних вітрил, словом, пригадати „найщасливіші моменти” свого дитинства. Саме так називається акція, організована міжнародною організацією „SOS-Kinderdörfer International” та косметичною компанією Nivea. Її мета - зібрати кошти на будівництво шести SOS-дитячих містечок в рамках ініціативи FIFA до наступного чемпіонату світу з футболу. Вхідні картки коштують 4 євро. За задумом, відвідувачі незалежно від віку мають почуватися в цьому казковому містечку щасливо та безтурботно. Саме цього бракує дітям-сиротам, підкреслюють організатори. Аби гості майданчика мали хоч приблизне уявлення про побут дітей-сиріт, поряд з атракціонами розташований також інформаційний пункт. Там розповідають про те, як цим дітям живеться, чого їм бракує. Мобільне містечко впродовж місяця подорожуватиме Німеччиною. Після Берліна воно переїде до Гамбурга. Загалом маршрут містечка пролягає через десять німецьких міст.”

Таким чином фінансових проблем з побудовою SOS-дитячих містечок зазвичай не виникає. Цей проект дуже відомий у світі, і в нього багато друзів. Приміром, в Україні його активно підтримують брати-боксери Клички, а футболіст Андрій Шевченко навіть став почесним послом FIFA для українського SOS-містечка. Розповідає Вольфґанґ Кегль:

„В Україні ми звернулися до Андрія Шевченка, розповіли йому про ідею SOS-дитячого містечка. Андрій, як і багато інших знаменитих футболістів, оцінив цю ідею, назвав наш проект чудовою справою та пообіцяв нам підтримку. Він дав для популяризації цього проекту своє ім’я. Ми дуже пишаємося, що змогли отримати підтримку такого видатного спортсмена, як Андрій Шевченко.”

На жаль, Андрій не зміг приїхати на церемонію закладення пам’ятного знаку на місці, де буде збудовано броварське містечко, яка відбулася цієї п’ятниці. На ній побувала Олена Гмирянська:

„Перше дитяче містечко під Києвом з 14 котеджами розкинеться на трьох гектарах мальовничої зони. Керівники проекту особливо пишаються вибором земельної ділянки, яка розташована фактично в лісі, але поруч з лікарнею, школою та дитячими садками. Розповідає голова представництва „SOS-Kinderdörfer International” в Україні Анна Купцова: «Броварська міськрада виділила нам три гектари 80-річного соснового лісу. Місцина справді казкова. Буде 14 сімейних котеджів, а також будиночок для директора і майстра, а також для персоналу. І ще на перспективу хотілося б, щоб там були дитячі майданчики.» На периферію столиці з нагоди заснування дитячого містечка прибули високопосадовці та спортивні зірки. Керівник молодіжного міністерства Юрій Павленко, якому подібний проект дістався фактично у стадії завершення, назвав його альтернативою дитячим будинкам та інтернатам. Одне з облич акції „SOS-Kinderdörfer” - український боксер Віталій Кличко здійснює, як було сказано, моральну та матеріальну підтримку дитячого проекту у світі. “У дітей немає відчуття дому. Вони притискаються до тебе, і ти розумієш, що вони такі, як і твої власні діти, в яких є багато чого і передусім батьківська любов. А діти-сироти цього позбавлені”. Віталій Кличко також озвучив від імені посла FIFA Андрія Шевченка привітання та обіцянки опікуватися проектом.”

Переговори щодо будівництва SOS-дитячого містечка в Україні велися вже давно. Вона одна з останніх країн на пострадянському просторі, де досі не існувало такого сімейного притулку. Як розповіла нам голова представництва „SOS-Kinderdörfer International” в Україні Анна Купцова, вони запозичуватимуть досвід білоруських SOS-містечок. Зокрема там проходитимуть стажування українські SOS-матусі:

„Ми не маємо права прорахуватися у відборі SOS-матусь. Адже ця людина відповідатиме за життя та здоров’я дітей. Вона створює SOS-сім»ю, вибудовує дуже тісні емоційні звязки з цими дітьми на все життя - не лише на той період, коли вони під її опікою. Це соціальна модель родини.”

Кандидати на посади матусь-виховательок проходять дуже серйозне індивідуальне тестування. Перше оголошення про відбір зробили в червні цього року. Відтоді на співбесіду було запрошено близько 50 кандидаток. Після подання відповідних документів, відібрані жінки проходять медичне обстеження і тестування у психолога. Потім ще мають отримати сертифікат від Державного інституту в справах сім”ї та молоді, що вони пройшли курс та рекомендуються на посаду. Тоді їдуть на два тижні на стажування в Білорусь. І лише після цього вони можуть вважатися SOS-матусями та набирати у свою SOS-сім’ю дітей. Планується, що вже у вересні остаточно визначать перших 5-10 кандидаток. Адже хоча будівництво містечка і планують завершити наприкінці наступного року, Анна Купцова каже, що вони не можуть так довго чекати:

„Ми будемо створювати сім”ї, орендуючи квартири. Вже 1 грудня цього року матусі, які пройдуть підготовку і з якими буде підписано контракт, переїдуть до орендованих квартир і готуватимуться до прийому дітей. На це у них буде місяць, щоб все там облаштувати і підготувати. І вже з 1 січня вони прийматимуть своїх перших вихованців. Ми розраховуємо, що до кінця наступного року кожна матуся отримає в середньому по 4 вихованці. Але ми не заганятимемо їх у якісь рамки, адже кожна дитина індивідуальна, до кожної необхідний окремий підхід.”

Коли будівництво котеджів буде завершено, то матусі переїжджатимуть туди вже не самі, а маленькими сім”ями. Згодом ці SOS-родини розростатимуться. Дітей набиратимуть не одразу, а поступово, адже кожна дитина потребує певний адаптаційний період. Будиночки SOS-містечка розраховані максимально на восьмеро дітей, розповідає Анна Купцова і зауважує:

«Моя найбільша мрія – щоб будівництво було закінчено восени 2006 року, щоб до Різдва ми могли справити новосілля.»