1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Галузь науки й освіти потребує реформ

17 вересня 2006 р.

Щоб надати країнам-членам ЄС нового імпульсу в галузі освіти та науки Європейська Комісія розробила спеціальний план реформ, який складається із десяти пунктів. Програма представлена віце-президентом Єврокомісії Ґюнтером Фергойґеном має бути ще затверджена на саміті ЄС у жовтні.

https://p.dw.com/p/AOAS
Фото: dpa - Bildfunk

Мета потуг Єврокомісії зрозуміла: Європа потребує більше інвестицій у сферу науки і розвитку. Без цього неможливо запропонувати новітню продукцію та послуги у ринки, що лише зараз відкриваються. Але реалізація цієї амбітної мети у практичній площині часто наштовхується на масу перепон – нарікає комісар ЄС з питань промисловості Ґюнтер Фергойґен. Політичні й економічні проблеми в галузі впровадження нових технологій необхідно вирішувати негайно, адже, за словами євро комісара, в потилицю вже дихають такі індустріальні тигри як Китай та Індія. Особливо в галузі верстато- й машинобудування, біотехнологій та генної інженерії:

„Найцікавіше буде спостерігати за тим, як у наступні 5-10 років розвиватиметься конкуренція у секторах, де ще недавно ми вважали себе незаперечними лідерами. Як на мене, існує серйозна причина діяти там швидко і без зволікань”.

Починаючи з 2000 року, коли було ухвалено так звану „Лісабонську економічну стратегію” тема інновацій та наукових досліджень стала пріоритетною на порядку денному Європейського Союзу. Водночас реалізація навіть першого пункту стратегії – виділення на дослідження три відсотки внутрішнього валового продукту – відбувається дуже тяжко. Європейська Комісія має намір надати для підтримки наукових робіт у наступні сім років 54 мільярди євро. Хоча, навіть з цією астрономічною сумою, Європі ще далеко буде до Сполучених Штатів. Тому Ґюнтер Фергойґен вважає, що треба виділити для цієї мети ще більше грошей, адже скупий тут, як стверджує народна мудрість платитиме вдвічі більше:

„Політичним елітам усіх країн-членів Європейського Союзу слід нарешті попрощатися з надією, що все повинно залишатися так, як було, що ми можемо й надалі так нидіти в Європі, як і раніше. І що ми й так якось пройдемо через епоху глобалізації”.

Зі своєю стратегічною програмою Європейська Комісія хоче розпочати широкі дебати щодо науки та розвитку. На саміті ЄС у Фінляндії в жовтні питання буде поставлено руба перед головами держав та урядів країн-членів. Комісія, зокрема, планує відкрити так звані „пілотні ринки”, наприклад, для енергозаощадливих технологій. У таких проектах повинні спільно брати участь університети, підприємці, представники урядів та місцевого самоврядування.

Єврокомісар Ґюнтер Фергойґен, якого часто жартома називають „волаючим у пустелі”, знову закликає європейські країни проводити реформи у галузі освіти. І як демонструють останні соціологічні дослідження освітні вади характерні не лише для Німеччини:

„Цього всього недостатньо. Ми потребуємо в Європі більше освічених людей, причому з кращою освітою. Тому ми зі всією наполегливістю вимагаємо від країн-членів Євросоюзу реформувати свою систему освіти, аби краще підготувати людей до викликів майбутнього”.

До 2009 року Європейська Комісія має намір розбудувати в Європі власну систему дослідних центрів та наукових інститутів, які могли б на рівних конкурувати із аналогічними закладами у Сполучених Штатах Америки. І лише тоді, як вважає Ґюнтер Фергойґен можна буде втримати в Європі перспективних молодих науковців, котрі зараз масово мігрують за океан.

Любомир Петренко