Гамбург: культура на вулиці червоних ліхтарів

Репербан у Гамбурзі – одна з найвідоміших вулиць Німеччини. Мільйони туристів щороку відвідують знамениті бари, театри й дискотеки. Але найбільше їх приваблює гріховний імідж Репербан: секс-індустрія.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

Гамбург – портове місто і його найвідоміша вулиця Репербан теж пов’язана з морем. Раніше там розтягували й сушили довгі корабельні канати, що німецькою називаються «Reepen». Звідти назва Reeperbahn, що розташована в припортовому районі Санкт-Паулі.

Сучасна Репербан – це в першу чергу дуже шумна вулиця. По дві смуги в кожен бік, потік машин тут не зменшується 24 години на добу. Але це не відштовхує туристів, які приходять, щоб відвідати численні яскраві магазини, бари й театри. Але в першу чергу їх цікавить секс.

«Дівчата стоять на вулиці з восьмої вечора до шостої ранку. Жодної хвилини раніше чи пізніше. Такий закон. За ними можна годинник виставляти. Лише настає восьма вечора, з’являються дівчата», -

розповідає Інгрід Зееле, один з найвідоміших у Гамбурзі екскурсоводів. Репербан, каже вона, неможливо собі уявити без проституції. Уже сотні років кохання за гроші приваблює моряків з суден, що заходять у порт.

Це лише «нічні метелики», що наполегливо пропонують секс за гроші чоловікам прямо на вулиці, а й численні борделі.

Секс – хоч і найвідоміший, але сьогодні вже не головний бізнес на Репербан, каже етнограф Марко Райес-Лоредо:

«Це, так би мовити, фасад, бо тут щодня, щовечора, щотижня відбувається шоу для 20 мільйонів туристів. Коли приходиш сюди у вихідний день, то немає вільного місяця. Люди приходять сюди, бо думають, що тут закони не писані й можна робити все, що заманеться: пити до нестями, бити пляшки на вулиці. Така собі велика вечірка. Думаю, що про район Санкт-Паулі можна сказати, що вночі це мегаполіс, а вдень – село».

Тим не менше, саме в Гамбурзі почалася кар’єра ч не найпопулярнішого гурту в світі – «ліверпульської четвірки». Марко Райес-Лоредо:

«Бітлз» почали свою міжнародну кар’єру саме тут. Так званий «гамбурзький саунд», який ще називають біт-музикою, сформувався тут і звідси поширився на весь світ».

Лише недавно в Гамбурзі вирішили скористатися бітловським минулим для реклами міста і створити площу «Бітлз». Історії успіхів і невдач – на Репербан їх удосталь. Наприклад, театр «Імперіал», побудований в 50-х роках минулого століття. Коли театр став збитковим, там відкрили найбільший на ті часи в Європі порно-кінозал. Але часи сексуальної революції минули і сьогодні в «Імперіалі» показують детективи.

Про деякі колись легендарні місця на Репербан знають лише екскурсоводи. Марко Райес-Лоредо:

«Золота ера Репербан – то були 20 роки ХХ століття. Тут були 60-70 театрів та розважальних закладів. Не секс-шопів, як зараз, а справжніх театрів. Скажімо «Алказар» - був палацом у стилі арт-деко з басейном і сценою. Сьогодні тут дешевий супермаркет і в це важко повірити».

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

Лише недавно в Гамбурзі вирішили скористатися бітловським минулим для реклами міста і створити площу «Бітлз». Історії успіхів і невдач – на Репербан їх удосталь. Наприклад, театр «Імперіал», побудований в 50-х роках минулого століття. Коли театр став збитковим, там відкрили найбільший на ті часи в Європі порно-кінозал. Але часи сексуальної революції минули і сьогодні в «Імперіалі» показують детективи.

Про деякі колись легендарні місця на Репербан знають лише екскурсоводи. Марко Райес-Лоредо:

«Золота ера Репербан – то були 20 роки ХХ століття. Тут були 60-70 театрів та розважальних закладів. Не секс-шопів, як зараз, а справжніх театрів. Скажімо «Алказар» - був палацом у стилі арт-деко з басейном і сценою. Сьогодні тут дешевий супермаркет і в це важко повірити».

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

«Це, так би мовити, фасад, бо тут щодня, щовечора, щотижня відбувається шоу для 20 мільйонів туристів. Коли приходиш сюди у вихідний день, то немає вільного місяця. Люди приходять сюди, бо думають, що тут закони не писані й можна робити все, що заманеться: пити до нестями, бити пляшки на вулиці. Така собі велика вечірка. Думаю, що про район Санкт-Паулі можна сказати, що вночі це мегаполіс, а вдень – село».

Тим не менше, саме в Гамбурзі почалася кар’єра ч не найпопулярнішого гурту в світі – «ліверпульської четвірки». Марко Райес-Лоредо:

«Бітлз» почали свою міжнародну кар’єру саме тут. Так званий «гамбурзький саунд», який ще називають біт-музикою, сформувався тут і звідси поширився на весь світ».

Лише недавно в Гамбурзі вирішили скористатися бітловським минулим для реклами міста і створити площу «Бітлз». Історії успіхів і невдач – на Репербан їх удосталь. Наприклад, театр «Імперіал», побудований в 50-х роках минулого століття. Коли театр став збитковим, там відкрили найбільший на ті часи в Європі порно-кінозал. Але часи сексуальної революції минули і сьогодні в «Імперіалі» показують детективи.

Про деякі колись легендарні місця на Репербан знають лише екскурсоводи. Марко Райес-Лоредо:

«Золота ера Репербан – то були 20 роки ХХ століття. Тут були 60-70 театрів та розважальних закладів. Не секс-шопів, як зараз, а справжніх театрів. Скажімо «Алказар» - був палацом у стилі арт-деко з басейном і сценою. Сьогодні тут дешевий супермаркет і в це важко повірити».

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

розповідає Інгрід Зееле, один з найвідоміших у Гамбурзі екскурсоводів. Репербан, каже вона, неможливо собі уявити без проституції. Уже сотні років кохання за гроші приваблює моряків з суден, що заходять у порт.

Це лише «нічні метелики», що наполегливо пропонують секс за гроші чоловікам прямо на вулиці, а й численні борделі.

Секс – хоч і найвідоміший, але сьогодні вже не головний бізнес на Репербан, каже етнограф Марко Райес-Лоредо:

«Це, так би мовити, фасад, бо тут щодня, щовечора, щотижня відбувається шоу для 20 мільйонів туристів. Коли приходиш сюди у вихідний день, то немає вільного місяця. Люди приходять сюди, бо думають, що тут закони не писані й можна робити все, що заманеться: пити до нестями, бити пляшки на вулиці. Така собі велика вечірка. Думаю, що про район Санкт-Паулі можна сказати, що вночі це мегаполіс, а вдень – село».

Тим не менше, саме в Гамбурзі почалася кар’єра ч не найпопулярнішого гурту в світі – «ліверпульської четвірки». Марко Райес-Лоредо:

«Бітлз» почали свою міжнародну кар’єру саме тут. Так званий «гамбурзький саунд», який ще називають біт-музикою, сформувався тут і звідси поширився на весь світ».

Лише недавно в Гамбурзі вирішили скористатися бітловським минулим для реклами міста і створити площу «Бітлз». Історії успіхів і невдач – на Репербан їх удосталь. Наприклад, театр «Імперіал», побудований в 50-х роках минулого століття. Коли театр став збитковим, там відкрили найбільший на ті часи в Європі порно-кінозал. Але часи сексуальної революції минули і сьогодні в «Імперіалі» показують детективи.

Про деякі колись легендарні місця на Репербан знають лише екскурсоводи. Марко Райес-Лоредо:

«Золота ера Репербан – то були 20 роки ХХ століття. Тут були 60-70 театрів та розважальних закладів. Не секс-шопів, як зараз, а справжніх театрів. Скажімо «Алказар» - був палацом у стилі арт-деко з басейном і сценою. Сьогодні тут дешевий супермаркет і в це важко повірити».

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

Гамбург – портове місто і його найвідоміша вулиця Репербан теж пов’язана з морем. Раніше там розтягували й сушили довгі корабельні канати, що німецькою називаються «Reepen». Звідти назва Reeperbahn, що розташована в припортовому районі Санкт-Паулі.

Сучасна Репербан – це в першу чергу дуже шумна вулиця. По дві смуги в кожен бік, потік машин тут не зменшується 24 години на добу. Але це не відштовхує туристів, які приходять, щоб відвідати численні яскраві магазини, бари й театри. Але в першу чергу їх цікавить секс.

«Дівчата стоять на вулиці з восьмої вечора до шостої ранку. Жодної хвилини раніше чи пізніше. Такий закон. За ними можна годинник виставляти. Лише настає восьма вечора, з’являються дівчата», -

розповідає Інгрід Зееле, один з найвідоміших у Гамбурзі екскурсоводів. Репербан, каже вона, неможливо собі уявити без проституції. Уже сотні років кохання за гроші приваблює моряків з суден, що заходять у порт.

Це лише «нічні метелики», що наполегливо пропонують секс за гроші чоловікам прямо на вулиці, а й численні борделі.

Секс – хоч і найвідоміший, але сьогодні вже не головний бізнес на Репербан, каже етнограф Марко Райес-Лоредо:

«Це, так би мовити, фасад, бо тут щодня, щовечора, щотижня відбувається шоу для 20 мільйонів туристів. Коли приходиш сюди у вихідний день, то немає вільного місяця. Люди приходять сюди, бо думають, що тут закони не писані й можна робити все, що заманеться: пити до нестями, бити пляшки на вулиці. Така собі велика вечірка. Думаю, що про район Санкт-Паулі можна сказати, що вночі це мегаполіс, а вдень – село».

Тим не менше, саме в Гамбурзі почалася кар’єра ч не найпопулярнішого гурту в світі – «ліверпульської четвірки». Марко Райес-Лоредо:

«Бітлз» почали свою міжнародну кар’єру саме тут. Так званий «гамбурзький саунд», який ще називають біт-музикою, сформувався тут і звідси поширився на весь світ».

Лише недавно в Гамбурзі вирішили скористатися бітловським минулим для реклами міста і створити площу «Бітлз». Історії успіхів і невдач – на Репербан їх удосталь. Наприклад, театр «Імперіал», побудований в 50-х роках минулого століття. Коли театр став збитковим, там відкрили найбільший на ті часи в Європі порно-кінозал. Але часи сексуальної революції минули і сьогодні в «Імперіалі» показують детективи.

Про деякі колись легендарні місця на Репербан знають лише екскурсоводи. Марко Райес-Лоредо:

«Золота ера Репербан – то були 20 роки ХХ століття. Тут були 60-70 театрів та розважальних закладів. Не секс-шопів, як зараз, а справжніх театрів. Скажімо «Алказар» - був палацом у стилі арт-деко з басейном і сценою. Сьогодні тут дешевий супермаркет і в це важко повірити».

В останні роки секс-індустрія переживає занепад. Борделі й секс-шопи поступово витісняють дискотеки й танц-клуби. Весною закрився найстаріший бордель Гамбурга – «Готель Луксор». «Справжній секс» перестав бути рентабельним, скаржиться власниця. Раніше в борделі працювали 12 жінок, а в останнім часом лише чотири. Раніше елітні проститутки могли заробити до 2 тисяч євро за ніч. Зараз дівчата можуть лише мріяти про такі суми. Натомість, скаржиться мадам Вальтрауд Мерер, на Репербан домінує молодь, яка прагне не сексу, а пива.

Відтік клієнтів змушує працівників секс-бізнесу шукати нові джерела доходу. Віднедавна один з іще діючих борделів, «Кафе Лаузен», запропонував нову послугу: кімнату на ніч, як у звичайному готелі. Він відомий тим, що тут бували світові «зірки», наприклад, Мік Джеггер.

За 49 євро можна переночувати в самому центрі «зони гріха», як називають Репербан. Власники «Кафе Лаузен» запевняють, що жодні звуки сексу гостей не турбуватимуть. Готельні кімнати відділені від решти борделю.

Повністю секс-індустрія навряд чи зникне з Репербан, бо це її невід’ємна історична частина. Без них Реперан перестане бути сам собою, каже голова муніципального департаменту Санкт-Паулі Маркус Шрайбер.

«Трохи бруду має залишитися. Навіть скло в будинках варто б спеціально зробити брудним, щоб Репербан не втратила своєї атмосфери».

За матеріалами кореспондентів

Підпишіться на нас