Гейне: від „зрадника” до „знаменитого сина”
17 лютого 2006 р.
Один з найпопулярніших у світі творів Гейне - це написана ним 1823 року лірична балада „Лорелея”. Поет склав вірша за мотивами легенди про русалку, що сидить на мальовничій скелі над річкою Рейном і своїм співом зачаровує рибалок, так що ті втрачають контроль над кораблем і гинуть.
У підручниках з літератури часів гітлерівської Німеччини поруч із віршем „Лорелея” стояли літери N.N., тобто - автор „невідомий”. Нацисти свідомо сіяли серед німців вороже ставлення до поета. По-перше, він походив з єврейської родини. По-друге, Гейне ставився до Німеччини зі змішаним почуттям любові й ненависті й провів майже половину життя у добровільному вигнанні у Парижі, де він помер 17 лютого 1856 року.
У сучасній Німеччині суперечливе ставлення до Гейне відходить у минуле поступово. Стереотип про „зрадника батьківщини”, що виник ще за життя поета, виявився надзвичайно тривким. Передусім люди старшого покоління досі ставляться до нього неоднозначно.
У Дюссельдорфі, де Гейне народився у родині торговців, він відносно недавно перейшов у розряд „найвідоміших синів” міста. Сьогодні мешканці з соромом згадують, як два десятки років сперечалися, чи ставити йому пам’ятник, а місцевий університет лише з кінця 1980-х почав називатися іменем відомого всьому світу поета й письменника.
У п’ятницю, день 150 річниці смерті поета, у Дюссельдорфі почалися заходи з нагоди Року Гейне. В історичному центрі міста після тривалої реставрації відкрився музей у домі, де народився Гейне. Тепер там буде літературний центр з книгарнею і кав’ярня.