Гельсінська федерація: В Україні залякують опозиційних кандидатів
5 жовтня 2004 р.
Міжнародна Гельсінська федерація з прав людини – знана міжнародна неурядова організація, яка у відповідності до Заключного акту ОБСЄ в Гельсінкі опікується захистом прав людини в Європі, Північній Америці та Центральній Азії. Тому саме вона поширила на нараді доповідь про порушення прав людини в 55 країнах – членах ОБСЄ, які беруть участь у нараді. Один з об”єктів критики – передвиборна кампанія в Україні. Там відбувається, я цитую, ”зсув у бік урядової підтримки одного з кандидатів, пропаганда якого ведеться за рахунок державних фондів. При цьому щодо кандидатів від опозиції використовується тактика залякування і погроз”. Кореспондент ”Німецької хвилі” Марія Копиленко взяла інтерв”ю у Арона Родеса, який з 1993 року є виконавчим директором Гельсінської федерації. У ньому він зокрема, сказав:
Ці вибори є визначальними для майбутнього України. Там є багато труднощів. Дуже велика різниця між альтернативами розвитку, які пропонують два головних кандидати. Українське питання є частиною міжнародної політики. Проблема України полягає в тому, що державним, урядовим ресурсом користується один кандидат, що перешкоджає іншим. Це проти українських законів, це проти підписаної Україною Декларації про права людини. І ми намагаємося привернути увагу до цього, ми вже зробили з цього приводу кілька звітів і будемо продовжувати працювати над цією проблемою на Варшавській зустрічі.
Гельсінська федерація із штаб-квартирою у Відні об”єднує 42 неурядових правозахисних групи в регіоні ОБСЄ. Вона є центром, куди стікається інформація про порушення прав людини, зокрема – її виборчого права:
Ми співпрацюємо з великою кількістю місцевих організацій, щоб спостерігати за виборами. Взагалі, важливим є не те, що буде відбуватися у день виборів, а швидше передвиборна кампанія. А офіційні організації, такі як ОБСЄ, дуже пильно стежитимуть за виборами, там будуть сотні спостерігачів. Під час кампанії важливо побачити, чи мали люди відкритий доступ до всієї інформації.
Хоча Арон Родес принципово проти порівнянь різних країнах, бо, на його думку, розвиток подій в кожній з них унікальний, все ж в інтерв”ю без них не обійшлося. Арон Родес говорить про ситуацію в Україні на тлі ситуації в Білорусі, парламентські вибори в якій відбудуться, нагадаю, 17 жовтня.
У Білорусі панує атмосфера страху. Це більше схоже на брежнєвське суспільство, аніж на таке, яке очікуєш побачити в Європі 2004 року. Тому можна майже категорично сказати, що в Білорусі немає прогресу щодо прав людини. Про Україну так однозначно сказати не можна. Там є деякі позитивні зрушення. Якщо порівнювати з Білоруссю, то в Україні є набагато більше свобод. Але в той же час в Україні продовжує залишатися неров”язаною проблема політичної свободи.
Що ж має на увазі під ”політичною свободою” керівник правозахисної організації Міжнародна гельсінкська федерація з прав людини Арон Родес?
Обмежена свобода ЗМІ. Як ви знаєте, деякі незалежні журналісти, які розслідували випадки корупції, були вбиті. Були випадки переслідування опозиційних видань. Або факти переслідування опозиційних рухів та партій... Це правові проблеми. Список можна ще продовжувати. Але коротко можна сказати, що домінування в Україні корупції призводить до багатьох проблем з дотриманням прав людини.
Мені залишилося лише додати, що окрім 55 офіційних делегацій країн-членів ОБСЄ, у нараді у Варшаві беруть участь багато міжнародних організацій, зокрема, ООН, Рада Європи, Європейський союзу, Міжнародна організація з міграції, Бюро ОБСЄ щодо демократичних інститутів та прав людини та інші. Нарада ОБСЄ з людського виміру триватиме до 15 жовтня.