Геркулесове завдання
14 червня 2007 р.
Реклама
Саміт Європейського союзу, який відбудеться 21 та 22 червня в Брюсселі, канцлер Німеччини порівняла з геркулесовим завданням. Річ у тім, що на ньому передусім йтиметься про конституційний процес в рамках ЄС. Меркель сподівається, що глави держав та урядів нарешті ухвалять план виходу з конституційної кризи. У четвер, виступаючи з урядовою заявою у Бундестазі, вона відверто застерегла:
„Якщо нам це не вдасться, то звичайно Європа від цього ще не загине. Такого не станеться. Але це матиме серйозні наслідки для європейського майбутнього.”
Меркель звернула увагу на те, що досі чимало громадян у 27 країнах-членах ЄС бояться виникнення на його теренах якоїсь наддержави:
„Люди висловлюють побоювання, що відбудеться послаблення національних держав, які є для них батьківщиною і орієнтиром. Крім того, лунають побоювання стосовно виникнення занадто великої кількості бюрократичних нормативів, які в недостатній мірі поважатимуть наші власні традиції. На мою думку, ми поступимо правильно, якщо розвіємо такі страхи.”
На скільки великою може бути недовіра до імпульсів, що надходять з Брюсселя, свого часу продемонстрували референдуми у Франції й Нідерландах. Жителі цих країн відхилили проект загальноєвропейської конституції, після чого ЄС опинився в конституційній кризі, подолати яку тепер сподівається німецький канцлер разом зі своїми колегами з інших країн. З розумінням до побоювань громадян поставився лідер фракції лівих у Бундестазі Оскар Лафонтен:
„Звичайно люди не можуть бути задоволеними, якщо в основу європейського розвитку лягають демпінг податків, демпінг зарплат та соціальний демпінг”.
Європа двох швидкостей
Загроза блокування конституційного процесу в Європі нині надходить з боку Польщі. Варшава наполягає на тому, щоб у європейській конституції закріпили новий принцип голосування всередині ЄС. Тоді Польща мала б більший вплив на процес ухвалення рішень. Якщо такі вимоги не врахують, тоді Варшава погрожує накласти вето на новий законопроект. Таку позицію польського керівництва піддав критиці лідер німецьких лібералів Ґідо Вестервеллє:
„Такого не повинно бути, щоб окремі держави, навіть якщо йдеться про наших найближчих сусідів, своїм вето зупинили процес європейської інтеграції.”
Вестервеллє виступив за те, щоб у разі нової зупинки конституційного процесу дозволити країнам, які бажають глибшої інтеграції, розбудувати між собою тіснішу співпрацю. „Тим, хто хоче бути в авангарді, слід дозволити бути цим авангардом”, - наголосив Вестервеллє. До речі, голова Бундестагу, християнський демократ Норберт Ламмерт, відповідаючи на запитання першого телеканалу німецького телебачення ARD, не виключив:
„Якщо новий конституційний закон не буде ухвалено, то тоді нам фактично не минути виникнення Європи двох швидкостей, чого більшість з нас звичайно не хоче. Я не можу собі уявити, що ті країни, які мають твердий намір у майбутньому співпрацювати ще тісніше, погодяться просто так тупцювати на місці. Вони шукатимуть нових форм для співпраці.”
Аби уникнути такої Європи двох швидкостей і власне зберегти дієздатність ЄС, представники всіх представлених у Бундестазі партій наголошували на важливості ухвалення конституційної угоди. Тим часом канцлер Німеччини Анґела Меркель планує вдатися до ще однієї спроби переконати в цьому й польського президента Леха Качинського. Вона зустрінеться з ним у суботу в замку Месеберґ під Берліном. На час перед брюссельським самітом заплановані робочі зустрічі й з іншими лідерами держав та урядів ЄС. Нагадаю - від успіху реформування Європейського союзу залежатиме також його здатність до подальшого розширення, про що неодноразово наголошували, як політики, так і експерти.
Володимир Медяний
„Якщо нам це не вдасться, то звичайно Європа від цього ще не загине. Такого не станеться. Але це матиме серйозні наслідки для європейського майбутнього.”
Меркель звернула увагу на те, що досі чимало громадян у 27 країнах-членах ЄС бояться виникнення на його теренах якоїсь наддержави:
„Люди висловлюють побоювання, що відбудеться послаблення національних держав, які є для них батьківщиною і орієнтиром. Крім того, лунають побоювання стосовно виникнення занадто великої кількості бюрократичних нормативів, які в недостатній мірі поважатимуть наші власні традиції. На мою думку, ми поступимо правильно, якщо розвіємо такі страхи.”
На скільки великою може бути недовіра до імпульсів, що надходять з Брюсселя, свого часу продемонстрували референдуми у Франції й Нідерландах. Жителі цих країн відхилили проект загальноєвропейської конституції, після чого ЄС опинився в конституційній кризі, подолати яку тепер сподівається німецький канцлер разом зі своїми колегами з інших країн. З розумінням до побоювань громадян поставився лідер фракції лівих у Бундестазі Оскар Лафонтен:
„Звичайно люди не можуть бути задоволеними, якщо в основу європейського розвитку лягають демпінг податків, демпінг зарплат та соціальний демпінг”.
Європа двох швидкостей
Загроза блокування конституційного процесу в Європі нині надходить з боку Польщі. Варшава наполягає на тому, щоб у європейській конституції закріпили новий принцип голосування всередині ЄС. Тоді Польща мала б більший вплив на процес ухвалення рішень. Якщо такі вимоги не врахують, тоді Варшава погрожує накласти вето на новий законопроект. Таку позицію польського керівництва піддав критиці лідер німецьких лібералів Ґідо Вестервеллє:
„Такого не повинно бути, щоб окремі держави, навіть якщо йдеться про наших найближчих сусідів, своїм вето зупинили процес європейської інтеграції.”
Вестервеллє виступив за те, щоб у разі нової зупинки конституційного процесу дозволити країнам, які бажають глибшої інтеграції, розбудувати між собою тіснішу співпрацю. „Тим, хто хоче бути в авангарді, слід дозволити бути цим авангардом”, - наголосив Вестервеллє. До речі, голова Бундестагу, християнський демократ Норберт Ламмерт, відповідаючи на запитання першого телеканалу німецького телебачення ARD, не виключив:
„Якщо новий конституційний закон не буде ухвалено, то тоді нам фактично не минути виникнення Європи двох швидкостей, чого більшість з нас звичайно не хоче. Я не можу собі уявити, що ті країни, які мають твердий намір у майбутньому співпрацювати ще тісніше, погодяться просто так тупцювати на місці. Вони шукатимуть нових форм для співпраці.”
Аби уникнути такої Європи двох швидкостей і власне зберегти дієздатність ЄС, представники всіх представлених у Бундестазі партій наголошували на важливості ухвалення конституційної угоди. Тим часом канцлер Німеччини Анґела Меркель планує вдатися до ще однієї спроби переконати в цьому й польського президента Леха Качинського. Вона зустрінеться з ним у суботу в замку Месеберґ під Берліном. На час перед брюссельським самітом заплановані робочі зустрічі й з іншими лідерами держав та урядів ЄС. Нагадаю - від успіху реформування Європейського союзу залежатиме також його здатність до подальшого розширення, про що неодноразово наголошували, як політики, так і експерти.
Володимир Медяний
Реклама