Глобальне потепління - птахам не потрібні зимові домівки

Такого спекотного літа, як цього року, не переживали ні Генрих Гейне, ні Карл Маркс, ані Фридрих Ніцше. І ніхто з тих, хто мешкав у Німеччині в наступному ХХ-му столітті. Спустошлива спека 2003-го як перша ластівка глобальної зміни клімату? Що ж станеться з Європою ще за сто років? Прогнози щодо цього існують найрізноманітніші: затоплена Голландія, бананові плантації в Німеччині, норвезький виноград... Сьогодні такий розвиток подій більше нагадує наукову фантастику. Науковим чинником, однак, є те, що за сто років середня атмосферна температура підвищиться. За різними оцінками, на один або навіть на шість градусів Цельсія. Утім, на початку минулого століття фантастикою могло видатися й те, що перелітним птахам колись не будуть потрібні теплі зимові домівки...

Перші чайки, перші дрозди... Вірні посланці весни. Тепер у багатьох перелітних птахів наче відпало бажання до далеких подорожей, і вони залишаються взимку в Європі. Чорного дрозда, наприклад, можна побачити в Німеччині будь-якої пори року. Для Франца Байєрляйна, керівника Інституту орнітології в місті Вільгельмсгафені, зміни в поведінці пернатих є чіткою ознакою потепління клімату:

"Перевага наших досліджень полягає в тому, що спостереження за птахами має дуже давню традицію. До того ж, ми володіємо великою базою даних. Формувалася вона завдяки праці як науковців, так і численних хобі-орнітологів. Скільки людей щовихідних виходить з біноклем на "полювання", щоб потім записати, коли якогось року прилетів той чи той птах. І це вони робили впродовж десятиліть. Уже понад 40 років ми спостерігаємо за перелітними птахами на орнітологічній станції острова Гельголанд, що в Північному морі. У нас немає жодних сумнівів: процес потепління клімату йде повним ходом. Багато видів птахів повертається навесні значно раніше, ніж ще десятиліття тому."

Що раніше теплішає, то швидше в птахів з"являється достатньо їжі, а, отже, й можливість виводити пташенят. Для певних видів пернатих умови поліпшуються. Іншим, таким, як крутоголовка, вивільга та деякі види ластівок, навпаки, дуже важко пристосуватися до ранньої європейської весни. Ці перелітні птахи долають щороку понад 20.000 тисяч кілометрів. Шість місяців перебувають вони в далекій Африці. У геномі таких птахів надзвичайно твердо запрограмовані маршрути перельотів та їхні терміни. Науковці університету міста Майнц нещодавно встановили, що в деяких регіонах кількість птахів-стаєрів катастрофічно зменшується. Їх виживають пернаті, зимові домівки яких розташовані не так далеко. Франц Байєрляйн:

"Ми виходимо з того, що за загального потепління клімату в невигідному становищі передусім опиняться перелітні птахи, які долають великі відстані. Один вид кропив"янки, наприклад, повертається до Німеччини з Африки, другий - з Південної Європи. Обидва вони заселяють майже однакові ареали. Птахи з Південної Європи прилітають раніше і встигають зайняти найкращі місця для виведення пташенят. Їхня популяція з роками зростає, а гнізд африканських кропив"янок стає дедалі менше."

Поведінка птахів у добу глобального потепління іноді набуває дуже незвичних форм. Узимку на вулицях Кельна, наприклад, перехожі від здивування протирають очі, а деякі чоловіки бурмочуть щось на зразок "треба кидати пити": на голих гілках платана сидить велика зграя зелених довгохвостих папуг. Ці тропічні птахи колись випадково опинилися в місті на волі. М"які кельнські зими допомогли їм вижити. Папуги не тільки не загинули, а з роками й розмножилися. Таку саму картину спостерігають і в Штутгарті. Звичайно, сьогодні ніхто поважно не говорить про те, що тропічні папуги незабаром розселяться по всій Німеччині. Вони, швидше, символізують загальну тенденцію міграції пташиного царства: з півдня на північ європейського континенту. Олаф Гіпоп, керівник орнітологічної станції на острові Гельголанд:

"Коли я ще ходив до школи, тобто, тридцять років тому, я бачив величезні зграї гайворонів, які зимували тут. Сьогодні на Гельголанді немає жодного гайворона. Птахи залишаються зимувати на півночі, бо зими там не такі холодні, як раніше."

А за сто років, уважають деякі орнітологи, клімат середньої Європи може так змінитися, що перелітних птахів тут узагалі не стане. У тому сенсі, що їм не треба буде більше відлітати в інші теплі краї.

За матеріалами німецької преси.

Ганна Лук"янова.