Горст Келер – новий президент Німеччини
23 травня 2004 р.
”Пан професор Горст Келер отримав необхідну більшість голосів і таким чином обраний новим федеральним президентом Німеччини”, - такими словами президент бундестаґу Вольфґанґ Тірзе оголосив присутнім ім”я нового німецького президента. Горста Келера, який 1 липня принесе присягу перед бундестаґом, представляє Віктор Тимченко:
”Горст Келер народився 1943 року в польському містечку Скєрбєшов, куди його батьків-селян вимушено переселили з Бесарабії. З наступом Червоної армії Келери змушені були втікати на Захід: спочатку мешкали під Лейпциґом, з 1953 року – в містечку Людвіґсбурзі під Штутгартом. Тут Горст Келер закінчив школу, відслужив в армії та почав вивчати економіку в Тюбінґені. Захистивши дисертацію, став науковим працівником Інституту прикладних економічних досліджень. У 1976 році почав працювати в міністерстві економіки ФРН, а 1981 року – референтом в держканцелярії уряду федеральної землі Шлезвіґ-Гольштейн. У тому ж році став членом ХДС. Ще через рік глава земельного уряду Ґергард Штольтенберґ, переходячи на посаду міністра фінансів ФРН, забрав Келера з собою до Бонна, довіривши йому питання валютної політики і фінансових зв”язків з Євросоюзом. В уряді Гельмута Коля Горст Келер на посаді статссекретаря займався підготовкою самітів ”великої вісімки”. 1993 року він очолив Союз німецьких ощадкас, у 1998 році – Європейський банк реконструкції та розвитку, а в 2000-му став директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду. З цієї посади він пішов у березні нинішнього року, оскільки був висунутий кандидатом в президенти Німеччини. Невдовзі після цього Келер заявив: ”Після 4 років діяльності в МВФ у Вашингтоні та двох років у Європейському банку реконструкції та розвитку в Лондоні, я відчув ту, якщо можна так висловитися, робочу атмосферу, в якій мене оточували люди різних країн, культур та релігій. Я навчився слухати інших та розмірковувати над почутим: що конкретно та позитивно це може означати для моєї країни”. За словами Горста Келера, бажання стати президентом ФРН пояснюється його любов”ю до Німеччини – країни, якій він багато чим зобов”язаний. Келер вірить у те, що настав його час: ”Я переконаний, що кожному президенту відведено свій особливий час. І на даному етапі – на початку ХХІ століття – у ситуації, в якій опинилися і жителі ФРН, і світова економіка, я відчуваю, що дуже добре пасуватиму до цього етапу історії Німеччини”.
«Я хочу бути президентом всіх німців і предидентом всіх людей, що живуть у Німеччині», - ці слова Горста Келера, виголошені ним перед Федеральним зібранням, облетіли майже всі німецькі мас-медіа. У своїй першій промові Горст Келер проголосив своїм центральним завданням перетворення Німеччини в країну ідей, не в «країну поетів», не в країну економічного чуда, а в країну, відкриту світові. Він висловився за радикальне оновлення в Німеччині:
«Як економіст за освітою я не можу мовчати про те, що відчуваю глибоку тривогу щодо стану німецької економіки, ринку праці та системи соціальних гарантій. Я бачу також нові неприйнятні тенденції розколу нашого суспільства.»
Тим не менше, новий глава німецької держави налаштований оптимістично:
«У Німеччини є сили себе змінити. Ця сила в її людях. Їхні ідеї – це багатство нашої країни. Ми багато чого можемо досягти в Німеччині, але для цього нам потрібно більше рішучості, більше віри в силу свободи.»
Для християнсько-демократичної та ліберальної опозиції вибори Горста Келера означають досягнення, так би мовити, важливої проміжної висоти на шляху до влади, яку ХДС/ХСС и Вільна демократична партія Німеччини втратили після виборів до бундестагу в 1998 році. Обрання Горста Келера вважають своєю спільною перемогою глави опозиційних партій Анґела Меркель (ХДС) та Гідо Вестервелле (Вільна демократична партія), які відстояли кандидатуру Келера. Як сказала Анґела Меркель, це був ”дуже добрий день!”
Соціал-демократи та "зелені", чий кандидат Ґезіне Шван дуже добре провела передвиборчу кампанію та якій, однак, забракло прихильників «червоно-зеленої» коаліції на Федеральних зборах, у свою чергу повинні тепер рахуватися з тим, що на посаді президента уряд віднині матиме більш критично налаштовану до нього людину. Голова СДПН Франц Мюнтеферінґ побажав панові Келеру від імені своєї партії багато успіхів на новій важливій посаді:
«Серед двох достойних кандидатів, які обидва однаково добре впоралися б з цими обов»язками, більшість підтримала його. Отже, висловлюю свою повагу і наголошую, що важливою є наша підтримка нового президента».