Григоріанські співи
21 серпня 2013 р.
Вітаючись зі своїми студентами, Штефан Клекнер затягує для початку "Pacem meam do vobis" - "Мир мій даю вам". Клекнер спеціалізується на григоріанському хоралі. Записуватися на його семінари необхідно за рік наперед. "Іноді вже навіть доводилося відмовляти деяким бажаючим, оскільки попит постійно зростає", - розповідає він. Учасники семінарів - студенти музики, майбутні теологи, члени духовних орденів та церковні музики, котрі приїздять із усієї Європи до німецького Ессена, щоб навчитися теорії та практиці григоріанського хоралу.
Юдейське коріння
Своєю назвою музика завдячує Папі Римському Григорію І, який жив у другій половині VI століття нашої ери. Та насправді григоріанський хорал ще давніший: його коріння сягає древніх юдейських традицій. Григорій І, однак, першим почав збирати доти лише усно відомі синагогальні співи латинню.
Рукописи, які збереглися до наших днів, датовані набагато пізніше. Лише в IX столітті мелодії почали записувати на папір за допомогою так званих невм - попередників сучасних нот. Вони є найдавнішими записами західноєвропейської музики взагалі.
"Григоріанський бум"
Донині григоріанський хорал не втратив своєї духовної сили. Прості, але проникливі мелодії, що протягом століть лунали лише за зачиненими дверима монастирів, сьогодні набули неабиякої популярності. Вони зачаровують навіть слухачів, які мають мало чи нічого спільного з релігією чи церковним життям.
Справжній бум почався близько тридцяти років тому, коли з'явилася екранізація церковного детективу Умберто Еко "Ім’я троянди", музика до якого була створена у григоріанському стилі. Протягом наступних десятиліть багато режисерів різних жанрів кінематографу, передусім фентезі та наукової фантастики, почали використовувати григоріанські співи у своїх фільмах. Наприклад, Пітер Джексон у трилогії "Володар перснів" та Джордж Лукас у "Зоряних війнах".
Спокій, покладений на музику
Паралельно ще з початку 1990-их років провідні позиції в музичних чартах завойовував "григоріанський поп" таких гуртів, як Enigma, Era чи Gregorian, прикрашений містичним звучанням синтезатора. Навіть представники субкультурної, зокрема готичної, сцени відкрили для себе григоріанський спів. Цей бум триває: у 2008 році монахи Цистерцiанського ордена з монастиря Святого Хреста біля Відня потрапили до поп-чартів і були сприйняті достоту, як популярний "бойз-бенд". Два роки потому схожого успіху вдалося досягти бенедиктинським черницям із Авіньйона.
Найбільше фанів нової "григоріанської хвилі" - серед молоді. Це можна помітити, почитавши коментарі на інтернет-порталах з продажу дисків. Ось що пише, наприклад, 15-річна дівчина: "Ця музика чудова. Я нічого не знаю про Бога, але католики роблять таку прекрасну музику, що я можу після школи просто розслабитися і знайти в ній якийсь прихисток!" Молодь ніби поринає в таємничий для неї світ. У часи, коли життя минає напрочуд швидко, вона шукає виспіваного спокою.
"Полоскання вух"
Олівер Шперлінґ, керівник дівчачого хору Кельнського собору, спостерігає таке ж натхнення й захоплення і у своїх підопічних. "Молодь вабить одновимірність григоріанських мелодій, які звучать на диво незнайомо", - каже він.
Схожі реакції констатує і Штефан Клекнер: "Багато хто використовує григоріанський хорал як заспокійливе, певний засіб утечі від рутини. Особисто я іноді називаю цей спів "полосканням для вух", тому що він і справді неймовірно добре діє".
Музика майбутнього
У наші дні, за словами Клекнера, люди дуже сприйнятливі до містичного звучання "григоріаніки". Але тут, на його думку, криється й небезпека. Адже звести цю музику лише до містики означає знехтувати її релігійним та літургійним значенням. "Ми ніколи не повинні при цьому забувати, що григоріанський хорал є перш за все покладеним на музику Святим Письмом. Якщо ми хочемо зрозуміти григоріанський спів, це можна зробити лише за допомогою Біблії", - застерігає Клекнер.
Та попри це григоріанська музика зовсім не є застарілою, вважає він. "Ці пісні сьогодні знову охоче співають під час богослужінь. І багато хто, зокрема молоді церковні музиканти, вбачають у григоріанському хоралі модель для майбутнього церковної музики".